Віцечемпіон світу за версією ФІДЕ, чемпіон світу зі швидких шахів, багаторазовий переможець престижних турнірів і людина з унікальним стилем гри – все це про Іванчука. "Еспресо.Захід" розповість про його біографію, любов до шахів, вражаючі досягнення та громадянську позицію.Від маленьких Копичинців до шахової еліти світуВасиль Іванчук з’явився на світ у родині, де інтелектуальний розвиток цінувався понад усе. Його батько, юрист за освітою, навчив хлопчика грати в шахи у шестирічному віці, а мати, вчителька фізики, сприяла розвитку логічного мислення. Ці перші кроки стали фундаментом для майбутньої кар’єри. З дитинства Василь демонстрував феноменальну пам’ять, яка й досі йому допомагає. Наприклад, він пам’ятає всі партії рекордного матчу за звання чемпіона світу між Карповим і Каспаровим (48 ігор).Шаховий талант Іванчука почав проявлятися рано. У 1979 році він почав займатися в тернопільському клубі "Авангард" під керівництвом Олега Калініна, а згодом його тренерами стали відомі наставники Михайло Некрасов, Віктор Желяндінов і Володимир Бутурін. У 15 років Василь виграв юніорський чемпіонат СРСР, а в 1986 році став чемпіоном Європи серед юнаків. 1988-го, у віці 19 років, він отримав звання міжнародного гросмейстера, що стало лише початком його сходження на вершину.Освіту Іванчук здобув у Львівському державному інституті фізичної культури, а згодом перебрався до Львова, де й нині проживає. Львів став для нього не лише домом, а й шаховою столицею, адже саме тут він відточував свою майстерність і прославляв Україну на міжнародній арені.Любов до шахів: гра, що стала життям<img style="height:640px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/317000_318000/317579_412266354_684461697144508_6759865425274151188_n_new_960x380_0.webp" alt="Василь Іванчук">Василь Іванчук не раз зізнавався, що шахи для нього — це більше, ніж спорт чи професія. Це пристрасть, яка супроводжує його з дитинства і донині. "Я зберіг до шахів цікавість на рівні фанатизму", — казав він в одному з інтерв’ю. Ця любов проявляється у його грі: Іванчук відомий своїм оригінальним, непередбачуваним стилем, який часто ставить суперників у глухий кут. Гарі Каспаров, ексчемпіон світу, який неодноразову грав з Іванчуком, відзначав, що той був реальним претендентом на звання чемпіона світу: "За стилем гри у 1990-х роках він був одним з кращих. Іванчук завжди зберігав це вміння грати на найвищому рівні кожну партію, тому від нього завжди можна було чекати будь-якого сюрпризу". Для Іванчука шахи — це не лише боротьба за перемогу, а й мистецтво, де є місце для творчості й психології. Він вважає, що в цій грі ще багато не відкрито, особливо в плані психологічної взаємодії між гравцями. Досягнення: шлях до шахового ОлімпуСписок досягнень Василя Іванчука вражає. Він — віцечемпіон світу за версією ФІДЕ 2002 року, коли у фіналі поступився іншому українцеві, Руслану Пономарьову. Проте ця поразка не применшує його величі. Іванчук здобув титул чемпіона Європи 2004 року, чемпіона світу з бліцу 2007 року та чемпіона світу зі швидких шахів 2016 року. Він тричі перемагав на супертурнірі в Лінаресі (1989, 1991, 1995), де у 1991 році обіграв самого Гарі Каспарова — на той момент чинного чемпіона світу.Іванчук — чотириразовий переможець шахових Олімпіад: у 1988 і 1990 роках у складі збірної СРСР, у 2004 і 2010 роках — у складі збірної України. У 2001 році він привів українську команду до перемоги на командному чемпіонаті світу в Єревані. Його внесок у командні змагання величезний: на Олімпіаді 2010 року в Ханти-Мансійську він показав найкращий результат на першій дошці, набравши 8 очок із 10.Серед інших тріумфів — перемоги на турнірах у Нью-Йорку (1988), Тілбурзі (1990), Рейк’явіку (1991), Дортмунді (1992), Форосі (2007) та багатьох інших. У 1991 і 1995 роках Іванчук отримував шаховий "Оскар" як найкращий шахіст світу. Його рейтинг ФІДЕ у найкращі роки сягав другої сходинки, поступаючись лише Каспарову, а у швидких шахах він також підіймався до другого місця у світі з показником 2844 пункти (2016). Цікаво, що у 2016 році Україна фактично була найсильнішою шаховою державою завдяки перемогам Василя Іванчука та Ганни Музичук. Громадянська позиція: принципи понад усе<img style="height:570px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/388000_389000/388242_800px-VIvanchuk_new_960x380_0.webp" alt="">Василь Іванчук відомий не лише як шахіст, але також як людина з чіткою громадянською позицією. Наприклад, під час своїх матчів неодноразово одягав вишиванку, демонструючи свою національну приналежність. Також він завжди відстоював принципи справедливості у шаховому світі. Для прикладу, у 1990-х роках Іванчук був єдиним гросмейстером, який скерував протест президентові ФІДЕ Кірсану Ілюмжинову через спірне рішення назвати матч Карпова з Тімманом "матчем за першість світу". Під час російсько-української війни Іванчук залишився вірним своїй країні. Грав благодійні матчі, виручені кошти з яких йшли на потреби постраждалих у війні. У 2023 році його участь у Кубку світу в Баку (Азербайджан) була під питанням через заборону виїзду за кордон для чоловіків призовного віку. Проте за тиждень до турніру він отримав дозвіл і виступив, демонструючи, що спорт для нього — це не лише особиста справа, а й можливість представляти Україну. Щодо ігор проти російських шахістів у нейтральному статусі він зазначав, що рішення приймають залежно від ситуації, узгоджуючи їх із Федерацією шахів України.Іванчук також активно підтримує розвиток шахів в Україні. У Львові діє Шахова школа Іванчука, яка виховує нове покоління талантів. Його внесок у популяризацію шахів визнаний на державному рівні: він є повним кавалером ордена "За заслуги" й ордена Ярослава Мудрого IV і V ступенів.Тож Василь Іванчук — це не просто шахіст, а жива легенда, яка поєднує в собі геніальність, пристрасть і відданість. Любов до шахів зробила його одним із найяскравіших гравців сучасності, а досягнення — прикладом для наслідування. "Великий Чакі", як називають його колеги — яскравий символ того, що справжній талант, працьовитість і принципи здатні подолати будь-які перешкоди.Читайте також: Два диво-рекорди Клебо, золото Магучіх та "екзекуція" екстренера "Шахтаря". Головні новини світового спорту за тиждень