Про легенду розповідає "Еспресо.Захід".Ліни Костенко: видатна поетеса-шістдесятниця, голос епохи й культурний феномен України<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/388000_389000/388493_4_new_960x380_0.webp" alt="молода Ліна Костенко" title="молода Ліна Костенко">Фото: відкриті джерелаЛіна Костенко народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві на Київщині у сім’ї вчителів – Василя та Зінаїди Костенків. Того ж року у дім родини прийшли енкаведисти, вони вимагали у її батька, вчителя-політолога, показати, де ж він ховає зброю. На що той сказав: "отам", – і з певною пророчістю вказав на колиску, де спала маленька донька.Коли майбутній поетесі виповнилося 6 років, родина переїхала до Києва. У той самий період її батька заарештували та забрали від родини на довгі десять років, а Ліна Костенко стала донькою "ворога народу". Поряд із цим із початком війни 11-річна на той момент Ліна пережила усі біди того періоду – евакуацію, переходи мінним полем, переховування від обстрілів у холодних окопах. Згодом ці події вилились у вірші-спогади.Проте "життя іде і все без коректур", як згодом напише Ліна, тож дівчинка навчалася в школі №100 – на Трухановому острові, проте 1943 року вона була спалена разом з усім селищем. Про це письменниця згодом написала вірш "Я виросла у Київській Венеції". Тому здобула середню освіту вона вже у школі №123 на Куренівці. А паралельно відвідувала літературну студію при журналі "Дніпро", який на той час редагував поет Андрій Малишко.Після школи вона вступила до Київського педагогічного інституту імені М. Горького (зараз НПУ ім. М. Драгоманова), а потім подалася до Московського літературного інституту імені М. Горького, який 1956 року закінчила з відзнакою.Свої твори Ліна Костенко почала публікувати ще із 16 років. А наступного, 1957, року після завершення навчання вийшла друком її дебютна збірка "Проміння землі". До речі, ця збірка привернула увагу Павла Тичини, в ній він вже тоді розгледів непересічний талант майбутньої легенди. Ще рік по тому з’явилися "Вітрила", за ними – збірка "Мандрівки серця", видана 1961 року."Ліна Костенко з однаковою граціозністю малює і найніжніші акварелі, і широкі полотнища, і з чарівною легкістю підноситься до філософських роздумів та узагальнень. Вона красива в своєму смутку і сліпучо осяйна в своїй радості. А до того ж вона безпощадна в своєму гніві, по-жіночому ніжна з коханим і друзями. Громадянство її знаходить свій вияв не в тріскотливій балакучості, а в жадобі до сьогоднішнього життя", – писав про "Мандрівки серця" Василь Симоненко.<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/388000_389000/388458_2_new_960x380_0.webp" alt="перша збірка ЛІни Костенко" title="перша збірка ЛІни Костенко">Фото: tychynamuseum.com.uaПоміж творчою працею поетеса встигає одружитися. Її обранцем став інститутський однокурсник, польський письменник Єжи Пахльовський, 18 вересня 1956 року у них народилася донька Оксана, яка згодом також здобуде визнання та шану, піде шляхом батьків і стане письменницею, а також культурологинею та професоркою. Тим часом сам шлюб не потривав довго. Другий шлюб Ліна Костенко взяла із директором кіностудії імені Довженка Василем Цвіркуновим. Разом вони прожили 25 років, аж до його смерті. У цьому шлюбі народився син Василь.Тим часом сталося так, що із 1962 року творчість Ліни Костенко аж на 15 років зникло з періодики та уст літературних критиків: на ім’я її наклали табу у видавничому світі. А почалося це із заборони публікації нової збірки поетеси "Зоряний інтеграл", а через 10 років така ж доля спіткала збірку "Княжа гора". Фактично у той період її вірші ходили серед людей самвидавом, а сама Ліна стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників. Вона виступала проти цензури й активно підтримувала дисидентів. У 1965 році Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції, була на судах. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з Іваном Драчем звернулася до редакції журналу "Жовтень" (потім "Дзвін") і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Тоді письменники все ж не зважилися на протест, але подали до суду клопотання з проханням передати на поруки Богдана Гориня як наймолодшого з арештованих. І хай ці дії не справили впливу на рішення у судах, проте вони мали величезне моральне значення.<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/388000_389000/388465_3_new_960x380_0.webp" alt="Ліна Костенко у колі шістдесятників" title="Ліна Костенко у колі шістдесятників">Фото: УІНПКоли 1966 року в Спілці письменників України таврували "націоналістичних відщепенців", частина молоді аплодувала стоячи Ліні Костенко, що відстоювала свої позиції і продовжувала захищати Івана Світличного, Опанаса Заливаху, Михайла Косіва і Богдана Гориня.До широкого кола читачів поезія Ліни Костенко змогла повернутися лише 1977 року, коли була видана збірка віршів "Над берегами вічної ріки", 1979 року був нарешті опублікований історико-філософський та соціально-психологічний роман у віршах "Маруся Чурай", який чекав свого часу 6 років. Ще через рік вийшла збірка поезій "Неповторність", згодом був "Сад нетанучих скульптур" 1987 року та паралельно збірка віршів для дітей "Бузиновий цар", яку сьогодні вивчають діти в українських школах. Далі не можна не згадати про "Берестечко" 1999 року. Після нього поетеса зробила паузу в активному громадському та літературному житті, повертаючись лише на час Помаранчевої революції. Окрім того, 2005 року вона відмовилась від звання Героя України."Політичної біжутерії не ношу", – категорично відзначила тоді Ліна Костенко.Але 2010 року вона гучно озвалася першим своїм романом – "Записки українського самашедшого", який викликав справжній ажіотаж і лише за перший рік офіційний його наклад становив 80 тисяч. До речі, у романі-бестселері чимало сторінок присвячені подіям Помаранчевої революції."Він тепер, як велике серце Києва – гуготить, пульсує, б’ється у ритмі барабанів Революції", – писала у книжці Ліна Костенко про Майдан.А під час Революції гідності її надзвичайно актуальною поезією неодноразово надихалися протестувальники. Тим часом із початком АТО у 2014 році, не афішуючи цього яскраво, Ліна Костенко передавала допомогу на фронт. У 2018 році письменниця підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.Зараз Ліна Костенко рідко з’являється на публіці, проте продовжує творити у своїй квартирі в Києві, де пережила й початок повномасштабного російського вторгення та бої у місті 2022 року.Цитати Ліни Костенко про Україну, боротьбу, правду, сенс життя та культуру<img style="height:525px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/281000_282000/281654_lina_kostenko_new_960x380_0.webp" alt="Ліна Костенко">Ліна Костенко, Фото: Ліна Костенко/Facebook Ліна Костенко завжди була голосом правди, і її вислови чітко відображають її світогляд, громадянську позицію та любов до України. "Еспресо.Захід" пропонує декілька сильних цитат, які найкраще окреслюють її думки.Про Україну та про мову"Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава"."А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни"."Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є"."Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову".Про любов"Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість"."Дві людини взаємно мають творити одна одну".Про життя"Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще"."Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими"."Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати".Варто почути: знакові вірші Ліни Костенко, які стали піснямиВірші Ліни Костенко надихають та підтримують українців навіть у найскладніші періоди життя. Саме тому багато із них стали піснями, які виконують відомі гурти та артисти й артистки."Крила", Kozak SystemТак, "Крила" стали символом незламної волі та прагнення до свободи, вони точно відображають дух боротьби кожного українця. Цей вірш перетворив на пісню гурт Kozak System, музиканти виконали акустичну версію у Каневі біля пам’ятника Тарасові Шевченку. "Неандертальці", ДжамалаЩе одну проникливу пісню на слова Ліни Костенко можна почути у виконанні Джамали, співачка записала "Неандертальців" 2015 року."Вечірнє сонце", BruttoЦі слова прозвучали піснею у виконанні багатьох виконавців, адже текст надзвичайно світлий. Вірш-вдячність, який полонив тисячі сердець, зокрема і завдяки виконанню гурту Brutto."Між іншим", Ольга БогомолецьАвтор і виконавиця сучасних та стародавніх романсів Ольга Богомолець виконала вже багато пісень на вірші Ліни Костенко. Її глибокий та проникливий голос якнайкраще передає усю сутність поезії легенди української літератури. Зокрема, обов’язково варто почути "Між іншим".