“Еспресо.Захід” розповість більше про історію та значення свята.Великдень – найдавніше християнське свято, яке символізує Воскресіння Ісуса Христа. Існує багато легенд щодо виникнення назви цього свята, за однією із них назва “Великдень” виникла з приходом християнства.У 2025 році всі християни відзначають Великдень 20 квітня. Це унікальна можливість, коли всі церкви в Україні та світі прославляють Воскресіння Христове, що символізує перемогу життя над смертю.Історія святкуванняЩе у 325 році на Вселенському Соборі вирішили, що святкувати Великдень потрібно в першу неділю після першого весняного повного місяця, що наступає після весняного рівнодення. Та вже у 16 столітті Римо-католицька церква перейшла на новий григоріанський календар, водночас Православна церква продовжила жити за “старим стилем”, тобто юліанським календарем.Попри те, що православні християни та греко-католики перейшли на новий календар, дати Великодня поки що не набули спільного знаменника, оскільки у цьому переході йдеться лише про нерухомі свята. Тут варто нагадати, що перехід відбувся не на Григоріанський, а на Новоюліанський календар зі збереженням чинної пасхалії.Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. Тому різниця у даті святкуванні Пасхи католиків та православних виникла через метод підрахунку та різні календарі, якими користуються церкви. Читайте також: Куди піти у Львові з 15 квітня і по Великдень: Сейф Новаківського і 400 писанок у НацмузеїЧому ми печемо паску та розфарбовуємо яйцяПаска – це солодкий обрядовий хліб, який випікають до Великодня. Цей хліб має особливе значення у християнській традиції та символізує воскресіння Христа. Тут варто додати, що паска – це обрядовий хліб, який ми печемо чи купуємо. А назва християнського свята Воскресіння Христа – Великдень. Читайте також: Питльоване чи манітоба: як обрати борошно й інші інгредієнти для паскиОдні з головних символів Великодня – писанки та крашанки. Писанки розписують воском і фарбують у різні кольори, декорують та прикрашають у різні способи. Крашанки – це фарбовані в один колір яйця. Писанки та крашанки символізують воскресіння й нове життя.Читайте також: Як прикрасити писанку: оригінальні ідеї декору у 2025 роціТрадиції та звичаї ВеликодняВеликодню передує Великий піст, який триває 40 днів. Це час духовного очищення, молитви та покаяння. Віряни обмежують себе в їжі та розвагах, готуючись до свята Воскресіння.У великодню ніч або рано-вранці віряни збираються на святкове богослужіння в церкві (у зв’язку з комендантською годиною нічних богослужінь у церквах України зараз немає). Під час літургії віряни моляться та прославляють Воскресіння Христове. Після служби відбувається освячення великодніх кошиків, що містять паски, яйця, ковбасу, сир та інші страви. Освячена їжа символізує завершення посту і радість свята. Варто додати, що зараз освячення великодніх кошиків відбувається не лише у неділю, а й суботу.Святкування Господнього Воскресіння у католиків та православних майже не відрізняються. У католиків, як і в православних, розфарбовують яйця на свято, йдуть до церкви, де освячують великодні кошики, а тоді снідають в сімейному колі. У католиків ще одним символом свята є великодній кролик. Вважається, що саме він приносить яйця і подарунки. Також якщо для християн східного обряду головним символом Великодня є паска, то християни західного стилю іноді можуть замінити його іншою випічкою, наприклад булочками.Великдень в УкраїніВеликдень в Україні – це час для сімейних зустрічей, коли рідні та близькі збираються разом, щоб розділити радість свята. Віряни йдуть до церкви, а тоді у сімейному колі споживають страви з освяченого кошика. Християни вітають одне одного словами “Христос воскрес!” та відповідають “Воістину воскрес!”Традиційно на Великдень виконують гаївки – ігри й хороводи з піснями. Гаївки – це старовинні слов’янські обрядові пісні, пов’язані з початком весни і наближенням весняних польових робіт. В Україні, зокрема, на заході збереглася традиція упродовж великодніх днів водити гаївки біля церкви.Читайте також: У Львові Шевченківський гай запрошує на традиційний Великдень: програма