Владислав Шерешевський постає як художник-віртуоз, філософ-гедоніст і гастроном-заклинач, який підсмажує фарбу на полотні так, що вона пахне хитрою іронією; змішує академічний реалізм із гумором гурмана-фанатика, що знає: кожна ковбаса має і святковий, і цвинтарний бік