У Львівській обласній раді вчора, 11 вересня, обговорили тему добровільного безоплатного донорства крові та організації надання послуг з трансфузії, яку очолили генеральний директор спеціалізованої державної установи «Український центр трансплант-координації» Дмитро Коваль, завідувач відділу координації діяльності суб’єктів системи крові цього ж центру Артем Павлюк та директорка департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Наталія Літвінська.
Про це пише Четверта студія.
Учасниками розширеної наради стали голови територіальних громад Львівщини, керівники та відповідальні особи лікарняних банків крові закладів охорони здоров’я комунальної форми власності.
У центрі уваги – оновлена нормативно-правова база у галузі донорства та трансфузійної допомоги, зокрема постанова Кабінету Міністрів України №254 від 7 березня 2025 року та накази МОЗ щодо функціонування лікарняних банків крові, лабораторій трансфузійної імунології, трансфузіологічних комітетів та Центру крові.
Йшлося, зокрема, про порядок реалізації та розподілу донорської крові, механізми розрахунку прогнозованої та щомісячної потреби, тижневих і одноденних незнижуваних запасів, обов’язковість ведення звітності лікарняних банків крові, укладення договорів між закладами охорони здоров’я та суб’єктами системи крові та відповідальність сторін за їх дотримання, а також забезпечення простежуваності кожної донації і впровадження системи гемонагляду для гарантії безпеки трансфузійної терапії.
“Питання організації системи крові є одним із чотирьох критичних євроінтеграційних питань за напрямом охорони здоров’я. Представники Єврокомісії говорять прямо: якщо ми не впровадимо всього того, що є в Європі, це буде перепоною для вступу у ЄС. У квітні експерти ЄС надали свій висновок про те, що українське законодавство у галузі системи крові повністю відповідає вимогам законодавства Євросоюзу. Але нам потрібно ще все це втілити у життя. Чому це питання для нашого вступу у ЄС таке важливе? Європа боїться інфекційних захворювань від України, адже там впроваджується обмін компонентами крові між країнами. Оскільки в окремій країні важко досягнути рівня необхідних запасів, спільна система крові має стати рішенням. Також розробляють єдину на всю Європу інформаційну донорську систему”, – пояснює Дмитро Коваль, який також є у складі переговорної групи про вступ України до ЄС.
Наразі в Україні система крові фінансується субвенцією з держбюджету, але обласні та місцеві ради дофінансовують її роботу. За словами експертів галузі, з одного боку система потребує розуміння і відстежування шляху компонентів крові від донора до пацієнта, а з іншого – чіткого прозорого механізму планування, фінансування і контролю за використанням коштів.
“Економічна ефективність роботи центрів крові виникає тоді, коли в одному відбувається від 30 тисяч донацій у рік. Наразі центри крові в Україні, відповідно до оновленого законодавства, проходять ліцензування. Це означає відповідність багатьом критеріям, зокрема й інклюзії та певним кількісним показникам щодо донації. Щиро ангажуюся у цей процес і вважаю, що він є шансом для модернізації роботи центрів і банків крові, модернізації та підвищення її ефективності», — каже депутат Львівської обласної ради, член опікунської ради обласного центру служби крові Захар Миляник.
Особливо під час наради наголосили на необхідності посилення координації між громадами, закладами охорони здоров’я і центрами крові, заради підвищення економічної ефективності роботи, а головне — безперебійного та якісного забезпечення медзакладів компонентами донорської крові.