Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною впродовж усього його існування.
Дотепер книгозбірні залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря просякнене друкарською фарбою, клеєм і трохи запорошені: — книги можуть зберігатися сторіччями і дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів. Любов до книги властива людям здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури має бути очевидною,зокрема й для держави. Через це й маємо таке свято — Всеукраїнський день бібліотек, який щороку відзначаємо 30 вересня.
Ідея святкування
Бібліотеки на нашій землі почали створювати за часів Русі — в IX-XI століттях. Найчастіше зібрання книг розміщувалися в монастирях, церквах та школах, а їхнім наповненням займалися князі та священники. В той час з’явилася й цензура з боку духівництва — церковні книги популяризувалися й активно переписувалися, натомість апокрифічні, тобто не включені до церковного канону, могли заборонити. Окрім книг, у бібліотеках зберігалися державні документи та їхні копії.
Ярослав Мудрий
Збирання книг князь Ярослав Мудрий вважав вкрай потрібною справою, тому в 1037 році відкрив при соборі Святої Софії державну бібліотеку. Більшість книг у ній були релігійного змісту, але траплялися і філософські, природничі та інші твори, в тому числі іноземних авторів, при цьому велика увага надавалася перекладу та переписуванню таких книг. Доля цієї бібліотеки невідома — частина дослідників стверджують, що книги згоріли під час захоплення Києва військом Батия в 1240 році, інші вважають, що бібліотеку встигли сховати і вона досі знаходиться десь у невідомих підземних сховищах.
В період XIV-XV століть з’явилися університетські бібліотеки, а невдовзі ще й бібліотеки при національно-релігійних братствах. За часів Просвітництва грошовою підтримкою бібліотек почали опікуватися державні органи.
Наприкінці XVIII століття в Україні поширилося явище бібліофільства — багаті колекціонери, відшукуючи старі видання, збирали цінні колекції. Бібліотеки стали визнаним елементом в освіті, науці та культурі, водночас царська влада Російської імперії посилила цензуру щодо книжкових фондів з метою вилучення «вільнодумних» творів.
В процесі розвитку бібліотек в Україні не останнє місце займала громадська ініціатива — в 1829 році місцевою інтелігенцією було засновано публічну бібліотеку в Одесі, 1866 року — в Києві, 1886-го — в Харкові. Власні бібліотеки збирали різні заклади та об’єднання — музеї, архіви, наукові товариства, духовні семінарії.
В короткий час державності України після подій 1917 року, попри важкі політичні та економічні обставини, бібліотекам надавалося багато уваги — було прийнято три важливих закони, які регулювали роботу цієї сфери, а також засновано Національну бібліотеку Української держави.
За совітів
Від 1919 року, радянська влада в Україні посилила державне управління бібліотечною справою. Основними принципами в ній було проголошено партійність, масовість та доступність, керівництво галузі стало централізованим, а організація діяльності — єдиною по всій країні.
З 1923 року почала діяти особлива інструкція, яка зобов’язувала знищувати книги, які не відповідали комуністичній ідеології. Разом з тим, в Україні було створено широку бібліотечну мережу, чимало рис якої влада запозичила з американського досвіду — зокрема, хоча б одна бібліотека обов’язково мала бути в кожному населеному пункті, навіть у найменшому селі.
Друга світова
Чималих збитків українські бібліотеки зазнали в роки Другої світової війни — евакуювати вдалося лише незначну частину фондів, тому багато цінних книг було вивезено окупантами або знищено вибухами та пожежами. Післявоєнне відновлення бібліотек стало важливою державною справою, як у питанні відновлення фондів, так і в аспекті підготовки спеціалістів. Тому одним з перших вищих навчальних закладів, що відновили свою роботу, став Харківський бібліотечний інститут, а його філію відкрили в Києві. На кінець 1950-х років в Україні вже функціонувало близько 80 тисяч бібліотек різних типів.
В часи СРСР діяльність бібліотек була підпорядкована спільній для всіх радянських закладів концепції — передусім відповідного політичного підходу, централізованого управління та контролю. В 1984 році було прийнято «Положення про бібліотечну справу в СРСР», яке зробило майже неможливими будь-які спроби щодо національного спрямування бібліотечної справи в республіках.
Доба Незалежности
З моменту здобуття Україною незалежності змінилася й роль бібліотек в суспільному житті — від суто просвітницької та ідеологічної до культурологічної, інформаційно-комунікативної та наукової. Останнім часом вітчизняні бібліотеки переживають досить непростий період трансформації та пристосування до умов цифрового світу.
Всеукраїнський день бібліотек з’явився в нашому календарі в 1998 році — тоді в травні Президент підписав указ про встановлення цієї події. Її було засновано на підтримку ініціативи працівників бібліотечної сфери, а також як знак визнання незамінної ролі бібліотек у розвитку української науки, культури та освіти. Окрім цього, 30 вересня стало професійним святом для всіх бібліотекарів України.
Низка фактів історичних
Князь Ярослав Мудрий заснував першу державну бібліотеку на території Софійського собору.
Почала працювати Київська міська публічна бібліотека. За роки свого існування заклад змінив кілька назв, а з 2016 року носить ім’я Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.
В Україні засновано Національну бібліотеку Української держави, яка зараз відома як Національна бібліотека України імені Вернадського.
В Харкові відкрився Державний бібліотечний інститут.
Засновано Українську бібліотечну асоціацію (УБА), метою якої є розвиток бібліотечної справи, забезпечення якісного обслуговування читачів та захист інтересів своїх членів.
- 199814 травня
Згідно з указом Президента України, щорічне святкування Всеукраїнського дня бібліотек встановлено на 30 вересня.
Як відзначати Всеукраїнський День бібліотек?
Найліпше цієї днин — відвідати будь-яку місцеву бібліотеку. Ба більше, 30 вересня ці заклади влаштовують святкові заходи — виставки та презентації, а також розповідають про свою історію. Та й просто вибрати кілька книг з полички або посидіти з цікавим журналом у читальному залі теж буде приємно і корисно.
Також у Всеукраїнський день бібліотек можна взяти участь в поповненні книжкового фонду — в якості подарунка принести з дому кілька прочитаних книг або купити нові. Доречно заздалегідь дізнатися у бібліотекарів, видань якого напрямку їхній заклад потребує найбільше, і організувати збір таких книг серед своїх друзів та знайомих.
Варто поширювати інформацію про святкову подію в соціальних мережах, щоб до неї доєдналося якомога більше наших співвітчизників — це сприятиме підтримці бібліотек з боку держави, а бібліотекарі дізнаються, що їхні зусилля цінують і поважають. Оскільки 30 вересня ці працівники відзначають своє професійне свято, слід обов’язково привітати їх та побажати натхнення і здобутків у здавалося б, не дуже помітній, але такій важливій роботі.
Вечір цього дня найкраще провести за читанням нової книги або перечитати стару, але улюблену. Також не зайвим буде прочитати щось цікаве разом з дітьми, адже любов до книги та повага до бібліотек формуються саме в дитячому віці.
Чому ж так важить нині день?
Часто люди вважають, що в часи Інтернету бібліотеки вже непотрібні, адже навчальні посібники, історичні документи та художню літературу можна знайти в електронному вигляді. Але мало хто знає, що більшість цих електронних книг створені завдяки бібліотекам — саме вони займаються їхнім оцифруванням та розміщенням у мережі.
Крім того, виключно в бібліотеках можна знайти потрібні періодичні видання минулих років, деякі спеціалізовані довідники, а також літературні новинки, увсемережжі коштують недешево. Тому бібліотеки досі залишаються універсальними закладами, де отримати необхідну інформацію може кожен громадянин, незалежно від соціального та майнового стану.
А ще бібліотеки є місцем для спілкування та дозвілля — там проводяться літературні вечори, творчі конкурси, зустрічі з письменниками, психологами та іншими цікавими людьми. Для літніх людей, які не дуже товаришують з сучасними ґаджетами, бібліотеки взагалі неможливо нічим замінити.
Також Всеукраїнський день бібліотек привертає увагу до проблем бібліотечної сфери. На жаль, за всю історію незалежності України кількість бібліотек не зросла, а суттєво зменшилася. Діючі заклади працюють не в найкращих умовах — через брак фінансування нових книг вони отримують мало або не отримують взагалі. Не дивно, що дедалі більше українців взагалі не читають книг та періодичних видань.
Тому Всеукраїнський день бібліотек є важливою подією, яка передусім має привернути увагу державної влади до проблем у цій галузі, а для всіх любителів читання це позитивне свято, яке приємно провести у читальному залі або просто зручно влаштуватися з книжкою вдома.
Серед провідних наших бібліотек – Національна бібліотека імені України В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.
У Дрогобичі вагому роль у в культурному житті міста відіграють Центральна бібліотечна система, бібліотека педагогічного університету, Австрійська бібліотека, які проводять чимало цікавих і резонансних культурно-просвітницьких заходів.
Тож щиро вітаємо всіх бібліотекарів з професійним святом! Нехай Ваші безцінні осередки людських знань та досвід поповнюють нові книжки та вдячні книголюби-читачі. Міцного здоров’я, гармонії, світлих мрій та сподівань!