Питання риторичне, адже ніхто при здоровій пам’яті на четвертий рік війни з москвою за виживання українського народу, про таке й не думає. Однак, у Самборі знайшлися такі, що вочевидь мають бажання встановити поблизу будинку районної ради(Білий дім) пам’ятник митрополиту тобольському і всього сибіру Павлу Конюшкевичу. Річ у тім, що святий Павло Тобольський народився у Самборі, а батьки походять із села Луки. Це все, що пов’язує його із Самбором.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Передкарпатську правду.
Для того, щоб встановити пам’ятник потрібен дозвіл міської ради та висновок департаменту культури, національностей та релігій Львівської ОВА, нічого прохачі за тобольського святого у міську раду не надавали. Відповідно жодних дозволів не отримали і пішли іншим шляхом. Встановили палатку, щоб потайки спорудити постамент, а обізнані люди кажуть, що сам пам’ятник уже в Самборі. Мабуть розрахунок на те, що встановлять, а там хто його знесе, він пам’ятник.
Слід застерегти заблудших прихильників московського святого від непередбачуваних наслідків, адже навряд чи громада буде миритися із московським святим у Самборі. Отже, поки не пізно припиніть будь-які намагання із недоречним і злочинним з огляду на війну пам’ятником. Влада, правоохоронці мали б спрацювати на випередження і не дозволити провокувати розбрат у місті.
Кілька слів про Конюшкевича: народився у 1705 році у Самборі. Навчався в Самбірській братській школі, вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Чернечий постриг прийняв у Києво-Печерській лаврі у 1733 р. З цього часу розпочав свою викладацьку діяльність у Києво-Могилянській академії (викладав у ній курс поетики в 1738—1740 рр.), а згодом, після повернення до Лаври, став скарбником друкарні.
У 1741 р. його викликали в Москву на посаду проповідника Московської слов’яно-греко-латинської академії (1741—1743 рр.). З 1744 року в сані архімандрита керував Юріївським монастирем у Новгородській єпархії. 1758 р. висвячений на митрополита Тобольського і всього Сибіру. 2.04.1768 р. вернувся до Москви. 4 листопада 1770 року після тривалої хвороби він помер.
З 1910 р. почалася підготовка до канонізації. У 1984 році, з благословення патріарха московського пімена, святителя Павла Тобольського було прославлено у Соборі Сибірських святих, а у 2001 році, рішенням Синоду РПЦ, його було причислено до Собору Галицьких святих.
14 травня 1999 р. УПЦ КП канонізувала святителя Павла Конюшкевича, митрополита Тобольського в лику святителя.
18 квітня 2008 року Синод УПЦ МП ухвалив скерувати матеріали з канонізації митрополита Тобольского Павла для загальноцерковного шанування на розгляд патріарха московського Алексія II. 22 червня того ж року РПЦ також канонізувала святого.
Писав ці рядки як можна обережніше, аби не підливати оливи до вогню, а тому закликаю всіх проявити обачність і зупинитися. Не можна у Самборі ставити пам’ятник тому, хто все своє свідоме життя працював на розбудову московської церкви. Полеглі за Україну нам не простять, а їхні рідні можуть…”, – йдеться у повідомленні.