“Еспресо.Захід” розкаже, як в Маріямполі з’явився замок і як тут постав “Біблійний сад”Як все починалось
Краєвиди села Маріямпіль, фото: mariampil.if.uaПерша письмова згадка про село Маріямпіль датується 1378 роком . Однак тоді у цієї місцини була інша назва: у XII-XV сторіччях тут існувало давньоруське поселення Чортопіль, яке згодом зруйнували татари. Із археологічних досліджень відомо, що первісне селище доби Галицько-Волинського князівства (XII—XIII ст.) знаходилося на високій кручі над Дністром й було добре укріплене. За народними переказами, записаними краєзнавцем Іваном Драбчуком, “гарне і надійне з оборонної точки зору місце у XIII ст. вибрав для себе галицький князь Данило Галицький, який і збудував тут замок для себе чи одного зі своїх синів “. Згідно з легендою, з княжих часів на замковому подвір’ї збереглася дуже глибока (63 метри) криниця. На жаль, історичних відомостей про тогочасну історію містечка немає. У XVII столітті на городищі виник дерев’яний замок Божий Видок, що належав шляхтичу Тадеушу Белзецькому, однак його спіткала схожа доля – він теж згорів Сучасна історія Маріямполя стартує від 1691 року – часу, коли король подарував пустку своєму бойовому товаришу – коронному гетьману Станіславу Яну Яблоновському, що відновив тут поселення та заклав замок. Маріямпіль перебував в руках князів Яблоновських, які чимало зробили для його розквіту, майже два століття.Місто святої Марії
Фрагмент чудодійний образ Маріямпільської Богоматері з XVI ст.(копія, оригінал у 1945 році вивезено до Польщі до Вроцлава), фото: wikiwand.comІснує кілька варіантів походження назви Маріямпіль (Маринопіль). За одним із переказів, на території села, ще до його заселення, відбувалася кривава битва місцевого населення з татаро-монголами (за іншою версією з християнами, які нищили язичницькі поселення). В цій битві ворог був розгромлений, тому поле назвали Марним полем. А коли територія стала заселеною, назва трансформувалась.Однак більш правдоподібно виглядає інша версія. Під час татарського нападу один із польських чиновників великокоронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський потрапив в оточення ворога. Шукаючи порятунку, разом із конем він кинувся до Дністра. Йому вдалося доплисти до протилежного берега, але кінь ніяк не міг вибратися на сушу. Гетьманові загрожувала смерть чи неволя. Тоді в розпачі він закричав: “Ісусе, Маріє, врятуйте мене! ” Після цього кінь стрілою вискочив на берег. Вцілілий гетьман, на подяку за порятунок, перейменував надане йому королем містечко Божий Видок-Дзиґ на Маріямпіль.Більшість вчених також схиляються до думки, що назву населеного пункту дав засновник Станіслав Яблоновський. Зокрема, польський галицький історик Александер Чоловський-Сас ( та й не один він) стверджував, що перейменування населеного пункту на Маріямпіль слід пов’язувати саме з Станіславом Яном Яблоновським. За словами краєзнавця Івана Драбчука, село названо “… на честь Матері Божої Марії за прикладом Ісуса – “міста Ісуса”, яке знаходилося на іншому березі Дністра”. Про це повідомляє і достовірний документ. Польський дослідник В. Урбан у стародавніх актах маріямпольської парафії знайшов відомості про те, що Станіслав Яблоновський у 1691р. село Божий Видок перейменував на Маріямпіль. Заперечують ці відомості лише дані історика Петра Сіреджука. В одній з публікацій він зазначав, що містечко отримало назву Маріямполь у 1677р.Більшовики намагались стерти прив’язку назви до Діви Марії, тому в 1946 році Президія Верховної Ради УРСР перейменувало село на Маринопіль. Після здобуття Україною незалежності мешканці провели референдум, щоб повернути історичну назву. Зокрема за підсумками сільського референдуму від 30 березня 2003р. та рішенням сесії сільської ради від 4 квітня того ж року відновили стару назву села – Маріямпіль.Замок, Яблоновські і час
Вигляд рештків замку в Маріямполі з неба, фото: Замки та храми УкраїниНевідомо, хто порадив військовому міністру Польщі побудувати замок на високих кручах, де майже прямовисні береги річки з двох сторін утворювали неприступний бастіон, але місце було вибрано найідеальніше. Споруджена за всіма правилами фортифікаційного мистецтва, твердиня мала форму правильного прямокутника в плані. По її кутах знаходилися 4 високі башти. Потрапити у замок можна було через дві в’їзні брами із підйомними мостами. Товщина стін замку становила 2-3, висота — 4-5 метрів. Південну й південно-східну сторони захищав також глибокий і широкий рів. Біля підніжжя Замкової гори закладається прямокутна в плані Ринкова площа. Після смерті у 1702 році Станіслава Яна Яблоновського Маріямпіль успадкував його син Ян Станіслав Яблоновський — руський воєвода, вчений і письменник. За його вказівкою було споруджено дерев’яний парохіальний костел Святої Трійці, у який перенесено ікону Марії.Онук Станіслава Яна Яблоновського — Ян Каєтан Яблоновський (1699–1764) виділив кошти для будівництва у 1736–1741 рр. мурованого костелу Святої Трійці. В 1742 році у Маріямполі спорудили кляштор чину капуцинів з костелом св. Антонія, спочатку дерев’яні, пізніше муровані (будівництво кам’яного монастиря і костела завершено в 1757 р.).У 1753 році при монастирі заклали один із небагатьох вищих навчальних закладів у Галичині — колегіум із класом філософії, а через 10 років в ньому відкрили клас риторики. Завдячуючи коштам дружини Яна Каєтана Яблоновського — Терези з Вєльгорських — в Маріямполі з 1746 року почали діяти шпиталь для убогих та школа для осиротілих шляхтянок, якими опікувались черниці. У 1945 році черниці залишили обитель. У монастирі капуцинів у різний час розміщувалися дитячий притулок, ЛТП, колонія.А щодо замку, то під час Наполеонівських війн маріямпільська твердиня востаннє використовувалася за призначенням. В 1809 р. у фортеці отаборився пронаполеонівський 4-тисячний партизанський загін польських повстанців з Поділля під командуванням П.Стрижевського. Майже 8-тисячна австрійська армія, що складалася з корпусів генералів Мерфельда, Кеслера та Едермана, хоча й мала подвійну перевагу, не наважувалася здобувати твердиню штурмом. Цісарські війська вдалися до артилерійського обстрілу, від якого постраждало багато будівель в місті. Та незабаром поширилися чутки, що Наполеон уклав із Францом II мир, і польські загони самі покинули населений пункт. Щоб запобігти повторенню подібних ситуацій, австрійська влада наказала розібрати фортечні мури, що й було зроблено в 1817 році. Використовуючи будівельний матеріал із фортечних укріплень у 20-х роках XIX ст. Яблоновські побудували в Маріямполі типовий для того часу палац, який дійшов до нашого часу у великій руїні. Найстаріший дендрологічний парк на Прикарпатті
Відгомін минулих часів, фото: ВікіпедіяЗамок в Маріямполі – єдина пам’ятка замкової архітектури Івано-Франківської області, на призамковій території якої зберігся закладений одночасно зі спорудженням замку дендрологічний парк. На нині – це найстаріший дендрологічний парк на Прикарпатті. За задумом проектантів, центральна вісь парку ( який складають береза, гінкго дволопатеве, дуб, каштан, кипарисовик, клен, смерека, туя, тюльпанове дерево, ялівець, ясен тощо) – липова алея, яка дуже постраждала у 1919 році, коли військові вирубали значну частину старих дерев.У 2008 році рішенням Івано-Франківської обласної ради дендропарк віднасли до пам’яток природи місцевого значення, а загальна площа частково ревіталізованого об’єкта становила 2,26 га. Біблійний сад
Вхід до “Біблійного саду”, фото: Відкриті джерелаУ 2011 році уродженець села, професором Івано-Франківського медичного університету Володимир Боцюрко заклав на своїй малій батьківщині (на площі Святої Марії перед Воздвиженським храмом, яку місцеві жителі раніше використовували як пасовища) “Біблійний сад”. Мова про сад, який є першим такого плану в Україні і найбільшим у Європі. Схожі сади є тільки в чотирьох країнах – Чехії, Словаччині, Польщі та Шотландії.На площі 1 гектар тут ростуть виключно ті рослини, які згадані в Біблії. Мова про понад два десятки видів дерев та кущів. Найпершими були висаджені кедри, адже за біблійними переказами саме з кедру був виготовлений хрест, на якому розіп’яли Ісуса. Також тут є верби, смоковниця (або фігове дерево), платани, клени, райські яблука, оливкові дерева, ягідний тис, буки, мигдаль тощо. Однією з найцікавіших рослин у саду є ясенець, відомий як “кущ Мойсея”. Він росте поряд зі скульптурою Мойсея, оскільки пов’язаний з біблійною легендою про кущ, який не згорав. У період цвітіння, зазвичай у червні, він виділяє ефірні олії, які на сонці створюють ефект блакитного світіння – ніби кущ горить, але не згорає.Вхід до саду оформлено у вигляді райської брами, де гостей зустрічають скульптури святих апостолів Петра та Павла. На території багато інших скульптур та інсталяцій, які унаочнюють біблійні сюжети. В центрі – скульптура Матері Божої Маріямпільської, яка виготовлена за зразком однойменної чудотворної ікони.Мова про грамотне розпланування території , що дає змогу здійснити своєрідну екскурсію основними віхами Святого Писання.Злети й падіння Тайкурського замку