#громадськемісце Переведення годинників: як в Україні вже майже 15 років намагаються розв’язати питання із зимовим і літнім часом #львів #lviv

Попри неодноразові спроби відмовитися від сезонного переведення годинників, ця практика залишається чинною. Хоча Верховна Рада у 2024 році ухвалила закон, який передбачає запровадження постійного зимового часу, президент досі не підписав документ, тож законопроєкт не набув чинності.Отже, восени 2025 року українці традиційно повертаються до стандартного для країни часового поясу — UTC+2, який відповідає “зимовому” часу. У результаті світловий день зміститься: ранок наставатиме раніше, зате й темнітиме також швидше.Спроби скасувати переведення часу в УкраїніПерехід з літнього на зимовий час в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року.Уперше годинники в нашій країні почали переводити ще за часів СРСР — у 1981 році. Тоді це запровадили з метою економії електроенергії та раціональнішого використання світлового дня.Відповідно до чинного документа, українці мають переводити годинники двічі на рік — на літній час в останню неділю березня та на зимовий в останню неділю жовтня.Питання про скасування сезонного переведення годинників неодноразово порушувалося в Україні. Найвідоміші спроби припадають на 2011 та 2024 роки.У 2011 році Верховна Рада ухвалила постанову, якою скасувала перехід на зимовий час, залишивши країну на літньому. Тоді ж аналогічне рішення ухвалила Росія, а тодішній президент Віктор Янукович розглядав це питання і з політичного боку — в контексті відносин із РФ.Проте, те, що Україна залишилась у московському часовому поясі, спричинило широкий суспільний резонанс, і вже за місяць під тиском громадськості постанову скасували, повернувшись до звичної системи переведення часу.У 2020 році до Верховної Ради внесли законопроєкт “Про обчислення часу в Україні”, який передбачав відмову від сезонного переведення годинників з 2021 року та запровадження єдиного київського часу. Однак документ не визначав, який саме час — літній чи зимовий — має стати постійним, що викликало чимало суперечок.У березні 2021 року Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні, проте його подальший розгляд відклали на невизначений термін, і переведення годинників тривало.Після кількох років без руху питання повернулося до парламенту: у липні 2024 року депутати ухвалили законопроєкт №4201, який передбачає скасування переведення годинників на літній час.Згідно з документом, в Україні має діяти постійний зимовий (київський) час — UTC+2, без сезонних змін.Ініціатива спрямована на збереження здоров’я громадян, адже, за словами науковців, зміна часу порушує природні біоритми, спричиняє втому та знижує працездатність. Крім того, закон покликаний посилити національну безпеку, закріпивши єдиний часовий пояс на всій території держави.Документ було передано на підпис президенту Володимиру Зеленському у серпні 2024 року, однак станом на 23 жовтня 2025 року він не був підписаний.Що думає суспільствоЗа даними соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group 25 березня 2023 року, понад 63% українців заявили, що легко пристосовуються до переведення годинників на літній час. Водночас лише третина респондентів позитивно ставиться до самої практики сезонного переходу.Після ухвалення у 2024 році законопроєкту про відмову від переведення годинників кілька народних депутатів публічно висловили свої позиції.Депутат від “Європейської Солідарності” Володимир В’ятрович, чия фракція утрималася під час голосування, розкритикував рішення парламенту. За його словами, воно призведе до того, що влітку сонце сходитиме майже о третій годині ночі, а восени темнітиме ще до завершення робочого дня. Політик також зазначив, що це може збільшити споживання електроенергії, а головне — віддалить Україну від європейського простору.”Рішення Верховної Ради розсинхронізовує наш час із країнами ЄС і фактично наближає нас до часових поясів Росії, Азії та Африки. Для держави, яка прагне вступити до Євросоюзу, це виглядає недружньо”, — наголосив В’ятрович.Натомість кандидатка біологічних наук і популяризаторка науки Ольга Маслова позитивно сприйняла ухвалення закону, зізнавшись, що чекала на це рішення ще з 2021 року, а говорила про необхідність його ухвалення — з 2017-го.”Тема справді непроста, адже Україна велика країна, яка географічно охоплює більше ніж один часовий пояс. Але з двох зол краще обрати стабільний київський час без сезонних переходів”, — зазначає дослідниця.Маслова наголосила, що хронобіологи та фахівці зі сну вже давно визнали шкідливим постійне “підлаштування стрілок” двічі на рік — особливо для людей із хронічними захворюваннями чи чутливими біоритмами.Щодо позиції ЄС, науковиця зауважує, що європейські дослідники також виступають за відмову від переведення часу: “Можливо, ми станемо піонерами в цьому рішенні. До того ж Україна цілорічно відрізнятиметься від московського часу — і це важливо. Варто спробувати пожити так кілька років. Не сподобається — завжди можна повернутися назад, це ж не Конституцію змінюємо”.

ДЖЕРЕЛО