Алла приїхала до Recovery Camp із великою втомою — від нескінченних хатніх справ, тривог і страху за життя своїх дітей. У її серці було одне бажання — хоч трохи відпочити, приділити більше уваги дітям і знову відчути спокій, який так рідко буває поруч у воєнний час. Для неї цей табір став справжнім ковтком життя. Її донька має тяжку інвалідність — ДЦП, і майже кожен день у родині пов’язаний із труднощами, фізичними та емоційними. Через постійний догляд Аллі часто не вистачало часу, щоб побути наодинці із сином чи просто видихнути. Але у таборі все було по-іншому.
«Мені дуже сподобалося, як ігропрактики відносилися до нас. Вони змогли згуртувати зовсім чужих людей з різних міст — наче в одну родину за такий короткий час», – каже жінка.
Щовечора в таборі були теплі зустрічі, розмови, обійми, які підтримували й додавали сил. Ці хвилини стали для неї особливими — моментами справжнього відновлення, довіри і тепла. Після табору Алла помітила, що зміни відбулися не лише в ній, а й у дітях. Вони стали спокійнішими, відкритішими, частіше усміхаються.
«Ми всі повезли тепло та любов, якою був наповнений весь тиждень, до своїх домівок»,- говорить Алла.
Тепер Алла планує проводити більше часу з дітьми в ігровій формі, бо саме гра і спільні моменти зміцнюють їхню сім’ю. І вона радить усім мамам, які сумніваються, чи варто їхати до Recovery Camp: це місце, де тебе розуміють і де знову вчишся жити серцем.
Ця публікація створена у межах проєкту «Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні» від міжнародної благодійної організації sos_cv_ukraine
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обовʼязково відображають офіційну позицію СОС Дитячі Містечка Україна
Проєкт організовує: sincere.heart.foundation
Координатор проєкту: Христина Дудашвілі