Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові затягнулося — роботи тривають, а дедлайни вже давно минули. Через це Львівська міськрада погрожує штрафами, а підрядник поспішає наздогнати графік. Що відбувається на будівельному майданчику, коли закінчать рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та перспективи переробки відходів у Львові — про це в ексклюзивному інтерв’ю з директором ЛКП “Зелене місто” Олександром Єгоровим.Вікторія Прихід: Під час останньої сесії міськради пролунала інформація, що підряднику дали ще два місяці на завершення будівництва сміттєпереробного заводу. Коли спливає цей новий дедлайн?Олександр Єгоров: Відповідно до контракту, усі будівельні роботи мали бути завершені до 4 серпня, а пусконалагоджувальні — до 4 жовтня. Станом на сьогодні ці роботи не завершені. Фактично термін дії контракту сплив, але об’єкт досі не здано.Згідно з умовами договору та міжнародними стандартами, після закінчення строку контракту настає період, коли замовник може застосувати штрафні санкції. В даному випадку — через 60 днів після завершення терміну дії контракту.Тобто орієнтовно з 3–4 грудня ми матимемо підстави нараховувати штрафні санкції за прострочення виконання робіт.Що саме підрядник має встигнути зробити за цей час, аби уникнути штрафних санкцій? Які роботи залишаються ще невиконаними?Це передусім роботи з будівництва основного корпусу заводу, а також значна частина зовнішніх мереж і благоустрою території. Все, окрім визначених у наших виключеннях. До таких виключень належать: будівництво зовнішніх мереж, які наразі блокує сам підрядник; очисні споруди, додатковий корпус для укриття та вагова з в’їзною групою. Усе інше входить у зобов’язання підрядника.
фото: ЛКП Зелене містоА ЛКП “Зелене місто” як замовник, свої зобов’язання виконуєте в повному обсязі?Так, зі своєї сторони ми виконуємо все відповідно до графіка. Уже доставлено й змонтовано обладнання для пресувальної лінії, передбаченої проєктом. Також підготували очисні споруди, які мав би змонтувати підрядник.На жаль, ми не можемо виконати зовнішні роботи першої черги, бо їх і далі блокує підрядник, а також так звані «професійні активісти». Крім того, ми не можемо розпочати будівництво в’їзної групи, оскільки для цього потрібен дозвіл на субпідряд від підрядника, а він поки що його не надає.Як підрядник пояснює те, що блокує виконання зовнішніх робіт?Він пояснює це тим, що, на його думку, ці роботи нібито є незаконними та що він сам мав би виконувати їх за наші кошти. Особливо це стосується першої черги будівництва. У контракті чітко прописано, що ми маємо передати йому підключення, і він із цим погоджувався. Більше того, у листопаді минулого року ми підписали додаткову угоду, яка регламентувала ці дії, і підрядник не мав жодних заперечень. Але згодом він просто змінив позицію і почав заявляти, що це нібито порушує його права.Ще одна із претензій підрядника – несвоєчасне фінансування робіт. Це правда? З чим можуть бути пов’язані затримки?Абсолютна неправда. Жоден із платежів за останніх півтора року не був здійснений із порушенням термінів. Проблема в іншому — у самого підрядника немає належної документальної дисципліни. Вони не завжди вчасно готують необхідні документи для оплати, зокрема проміжні сертифікати.Ми неодноразово йшли їм назустріч: оплачували роботи навіть за копіями документів, хоча за умовами контракту мали чекати оригіналів. Це було нашим кроком назустріч, щоб пришвидшити реалізацію проєкту.Зараз, враховуючи, що підрядник постійно подає документи з помилками або затримками, ми змушені чекати їхніх виправлень і працювати виключно з оригіналами. Через це термін оплати збільшився: якщо раніше ми здійснювали платежі протягом 5–7 днів, то тепер це займає місяць або півтора. Проте навіть у такому випадку ми не перевищуємо термін, визначений контрактом — 56 днів. Жодного разу ми не виходили за ці межі.У середньому наші платежі проводяться протягом 10–15 днів. Рідше бувають оплати у межах 40–50 днів, але жодного разу ми не порушили терміни, визначені контрактом.
Олександр Єгоров, фото: ЛКП Зелене містоШтрафи можуть нарахувати у грудніЯкщо підрядник не виконує своїх зобов’язань, а термін дії контракту сплив 4 жовтня, то чому ви не розірвали з ним угоду? Ми не продовжуємо цей контракт. Відповідно до міжнародних стандартів і формату, за яким укладена угода — а вона підписана за участю ЄБРР і регламентується умовами FIDIC, — дата завершення контракту не означає автоматичного припинення зобов’язань сторін.Ця форма передбачає, що після завершення терміну контракту сторона, яка порушила умови, сплачує штрафні санкції, але сам договір діє до моменту повного виконання всіх зобов’язань. Розірвання можливе лише у визначених випадках, передбачених стандартом.Наразі ми не маємо достатніх юридичних підстав для одностороннього розірвання, хоча наша сторона над цим активно працює. Ми також незадоволені ситуацією, але поки змушені діяти в межах правових процедур: нараховувати підряднику штрафні санкції та водночас добиватися, щоб він виконав свої зобов’язання в найкоротші терміни або шукати інші, передбачені FIDIC, варіанти розірвання угоди.Тобто, якщо минуть ці два місяці й роботи не буде завершено, ви зможете нараховувати штрафні санкції?Ми вже маємо таку можливість. Фактично штрафні санкції вже починають нараховуватись, просто документально це буде оформлено на 60-й день після завершення терміну дії контракту. Тобто орієнтовно 3–4 грудня ми отримаємо право офіційно виставляти штрафи до виконання.Чи поінформований ЄБРР про ситуацію та конфлікт між польською та українською сторонами? Чи була якась реакція?Так, ми постійно інформуємо ЄБРР, консультуємося з ними та фіксуємо всі порушення з боку підрядника. Те саме робить і компанія-інженер, яка виступає консультантом і також регулярно фіксує порушення.На жаль, тієї реакції, яку ми очікували б побачити від банку, наразі ще немає.
фото: ЛКП Зелене містоЗараз наближається зима, можуть бути морози та можливі блекаути. Чи може це вплинути на виконання робіт або і стати підставою для їх відтермінування як форс-мажор? Ми не вбачаємо у цьому перешкод. На території об’єкта є генераторна станція та кілька потужних генераторів, які входять до складу основного обладнання й мають забезпечувати роботу заводу. Навіть у попередні роки, коли були блекаути влітку чи восени, це жодного разу не стало причиною для зупинки робіт. Ми завжди знаходили технічні рішення, щоб продовжувати будівництво.Львів залучив на завершення будівництва додаткові 800 мільйонів гривень. Чи буде цієї суми достатньо чи кошторис може ще зрости? Насправді місто залучило 718 мільйонів гривень. Ми розраховуємо, що цих коштів буде достатньо для завершення проєкту в заплановані терміни.Що буде після запуску заводу Що конкретно зміниться для львів’ян, якщо завод запрацює у 2026 році? Чи може зрости тариф на вивіз сміття?Щодо тарифної політики, я не маю повноважень коментувати деталі, але ми сподіваємося, що тариф для мешканців не зросте. Ба більше — для громади міста очікується економія, зокрема у витратах на захоронення відходів, що також впливає на тариф. Крім того, місто отримає додаткові фінансові надходження у вигляді субвенцій.Після запуску заводу місто зможе економити близько 85% коштів, які зараз витрачаються на захоронення сміття. Це суттєво, адже плата за полігон постійно зростає через посилення екологічних вимог, а також через подорожчання логістики та пального. Тож у перспективі це означатиме не збільшення, а, швидше, стримування зростання тарифу для львів’ян.
фото: ЛКП Зелене місто Яка частка відходів буде перероблятися, а скільки — захоронюватиметься на полігонах?Завод перероблятиме близько 85% відходів, частину з яких можна буде повторно реалізовувати. На полігон потраплятиме лише близько 15% — тобто приблизно шоста частина від того обсягу, який захоронюється сьогодні.Чи зміниться система збору та сортування сміття після запуску заводу? Чи будуть запроваджені нові правила?Фактично уже сьогодні у Львові є зміни. У нас діє роздільний збір відходів: окремо збираються органіка, пластик, скло, папір. Після запуску заводу, а також за умови правильної інформаційної кампанії, мешканці краще усвідомлять, що є реальне підприємство, де ці відходи дійсно переробляються. Це, на мою думку, стимулюватиме львів’ян ще відповідальніше ставитися до сортування. А чи буде передбачений якийсь контроль за дотриманням правил сортування?Так, цим займатиметься адміністратор системи поводження з відходами. Уже розроблено масштабну електронну систему контролю. Зокрема, перевізники не забиратимуть органічні відходи, якщо в контейнері буде змішане сміття. Це мотивуватиме мешканців і ОСББ дотримуватися правил, адже за правильне сортування можна буде суттєво зекономити.Якщо ж вимоги порушуватимуться і в контейнері буде не тільки органіка, тариф для таких споживачів буде нараховуватися за повною ставкою — як для змішаних відходів. Крім того, адміністратор впроваджує систему відеоспостереження та електронного контролю, щоб можна було не лише відстежувати порушення, а й фінансово мотивувати львів’ян до якіснішого сортування сміття.Рекультивація Грибовицького сміттєзвалищаЗавершення рекультивації Грибовицього сміттєзвалища планувалось на кінець року. Встигаєте?Згідно з контрактом, зараз триває друга фаза будівництва — рекультивації полігону. Це вже, по суті, фінальна стадія завершення робіт. Наразі здійснюється засипання ґрунтів, укриття тіла полігону спеціалізованими мембранами та нанесення шару ґрунту для подальшого озеленення травою.Ми планували завершити проєкт у цьому році, однак через складні погодні умови підрядник фактично втратив близько 200 днів роботи — постійні дощі не дозволяли важкій техніці пересуватись полігоном і виконувати необхідні операції.Через це завершення робіт зсунулося орієнтовно на пів року, і за планом об’єкт має бути зданий в експлуатацію до 30 червня 2026 року.Всі інші етапи виконуються відповідно до робочих програм і під постійним контролем консультантів. Фактично, лише погодні умови стали причиною відтермінування.
Грибовицьке сміттєзвалище, фото: ЛКП Зелене містоІ що саме буде вже в червні — що з’явиться на цій території? Чи є плани щодо її подальшого використання?Підрядник, згідно з контрактом, до початку повномасштабної війни мав виконати три фази робіт. Через скорочення фінансування вдалося реалізувати дві. Це, зокрема, приведення сміттєвих мас у стабільний стан, терасування, укриття геотекстилем, а також засипка піском, щебенем і шаром ґрунту завтовшки близько 30 сантиметрів.На куполі полігону вже здійснено засівання травою — це завершальний етап робіт підрядника. Завдяки цьому територія буде зеленою, утримуватиме вологу й виглядатиме як зелена гора.Ми плануємо реалізувати третю фазу власними силами, без залучення бюджетних коштів. Наразі, спільно з турецьким підрядником і консультантами, опрацьовується ідея часткового фінансування облаштування на полігоні невеликої відкритої споруди літнього типу для проведення реабілітаційних програм для ветеранів.На вершині полігону планується створення невеликого гольф-поля. Це дозволить проводити заняття на свіжому повітрі, які сприятимуть фізичній реабілітації ветеранів — адже гра в гольф і відпрацювання ударів клюшкою допомагають тренувати м’язи та відновлювати координацію.Станція компостування: потужності та перспективиВажливою складовою ефективності переробки сміття у місті є станція компостування. Що зараз відбувається з львівською станцією: який обсяг відходів вона переробляє?Наша станція приймає значно більше відходів, ніж наразі переробляє. Потужність станції розрахована на 10 тисяч тонн на рік, тоді як зараз ми обробляємо приблизно 4–5 тисяч тонн. Раніше переробка відбувалася за допомогою власної техніки, яка не була достатньо спеціалізованою. Європейський інвестиційний банк допоміг нам придбати спеціалізовану техніку, і до кінця року вся вона буде на майданчику. Наразі вже працюють 3 з 5 одиниць обладнання. Доїжджає ще два мобільних і стаціонарних сита.Ця промислова техніка компанії Ebersmann дає змогу значно збільшити обсяги переробки органічних відходів і, відповідно, виробництво компосту.Що ви робите з компостом далі? Сам компост ми частково реалізуємо як послугу, а також використовуємо на низькорослих парках, міських територіях, у дитячих садках і школах, відповідно до потреб.Наші технологи працюють над удосконаленням цього продукту, і в перспективі ми матимемо кілька його видів, включно з добривом, яке також матиме свою ціну та буде реалізовуватися в громаді або на прилеглих територіях.Чому обсяги відходів поки не такі великі, як планувалося? Ми не приймали більші обсяги, оскільки техніка, яка дозволила б обробляти більше відходів, ще не надійшла. Очікуємо отримати її до кінця року, і тоді зможемо планувати більші обсяги. Крім того, станція зараз працює на впровадження культури роздільного сортування відходів. Львів’яни поки що не досягли прогнозованих показників, які передбачені техніко-економічним обґрунтуванням і розраховані на перспективу 10 років.
фото: ЛКП Зелене містоА як ви оцінюєте ефективність роздільного збору у Львові у порівнянні з іншими містами?Після проведеного форуму Форум ReThink Waste — 2025 ми зрозуміли, що небагато міст в Україні мають таку систему. Реально, у цьому плані Львів є лідером. Ми також єдині, хто отримав ліцензію від Міністерства довкілля на переробку органіки, що відкриває додаткові можливості для реалізації та переробки відходів.Львів’яни поступово краще ставляться до роздільного сортування, і це позитивно впливає на економіку проєкту. Наприклад, якщо на майданчику збираються 100% твердих побутових відходів (ТПВ), лише близько 30% відходів становить органіка, яка приїжджає окремо і не підлягає захороненню. З решти 70% ТПВ лише 15% потрапляє на полігон для захоронення. Тобто економічний ефект для міста буде досить суттєвим.