Як виявилося, його прадід з материнської лінії народився в Україні, а точніше – у невеликому містечку ПідгайціТернопільська область. Ось він на карті.
Про це «Суспільному» розповів історик, краєзнавець та педагог, колишній міський голова села Підгайці Степан Колодницький.
Степан Колодницький є упорядником видання «Підгайці та Підгаєччина», в якому зібрав усю історичну інформацію про край та олним з авторів-упорядників виданого в Любліні (Польща) туристичного путівника “Шляхами штетлів. Подорожі забутим континентом”, в якому є інформація про стародавні єврейські міста.
Ентузіаст Степан Колодницький, який присвятив життя дослідженню свого краю, знайшов документальні свідчення, які проливають світло на родовід Кушнера.
Як розповів історик, документи, що збереглися, свідчать про те, що в Підгайцях довгий час жила родина Штадтмауерів, з якої походить прадід Джареда Кушнера з материнської лінії.
– На початку ХХ століття єврейське населення у Підгайцях становило 53 відсотки. Згодом більшість емігрувала до Ізраїлю, США та інших країн. Серед них і предки Джареда Кушнера», — каже Степан Колодницький.
Сім’я Штадтмауерів: шлях з Підгайців до Америки
Сім’я Штадтмауерів еміґрувала до США на початку XX століття – рятувалась від бідности. Як і багато інших євреїв з України, вони шукали кращого життя за океаном.
Джаред Кушнер, який є представником «сучасної ортодоксальної» єврейської громади Нью-Йорка, був вихований у традиціях, які передали його предки. Кушнер не приховує гордості за своє походження.
До речі, у Підгайцях народився Мендель Захарія – син рабина Ар’є Лейба (помер 1791), автор книг “Менорот Захарія” (“Світильники Захарії”), “Захарія Мешулем” (“Алегорії Захарії”), “Захарія Ямевін” (“Захарія – Знаток”).
Підгайці — маленьке, але насичене історією місто.
Євреї почали селитися у Підгайцях на початку XVI століття, а перші документальні згадки датуються 1552 роком, коли євреї були зафіксовані як платники податків. Вже тоді громада різнилася чисельністю від инших сусідніх міст. Від 1580 до 1620 року рабі Арон Бенціон Сольник, автор знаменитої книги «Промови Бенціона», мешкав і служив у Підгайцях, що зробило місто важливим релігійним і культурним центром.
На початку XX століття єврейська громада становила близько половини населення міста: із шести тисяч мешканців 3200 були євреями. Вони займалися торгівлею та ремеслами, брали активну участь у культурному та економічному житті. Однак Перша світова війна та наступні події стали першими ударами для громади. Попри це, у 1910-х роках місцева друкарня, що належала єврейській родині Вайнлес, видавала книги та матеріали для українських організацій.
Трагедія спіткала громаду під час Другої світової війни. 1941 року з приходом німецьких військ почалися репресії, примусові роботи та штрафи для євреїв.
1942 року, в Йом Кіпур, близько тисячі євреїв були вивезені до табору смерти в Белжець, а в 1943 році сталося остаточне знищення громади: мешканці, що залишилися, були розстріляні і поховані в масових могилах на околицях міста. Останній рабин Підгайців, Іцхак-Айзік Айхенштайн, загинув разом із громадою.
Сьогодні єврейський цвинтар у Підгайцях – унікальна пам’ятка історії. Тут збереглося близько 1500 мацев, деякі з яких датуються XVII сторіччя. Він є одним із найбільших єврейських цвинтарів в Україні, що нагадує про колишню велич і трагедію єврейської громади міста. Цікаво, що герб міста, оздоблений золотою літерою «П», нагадує єврейську літеру «ח» (хаім — життя), що символічно пов’язує місто з його єврейською історією.
Цей успішний, розквітлий штетл був відомий своєю культурною різноманітністю та активним єврейським життям. Однак події Другої світової війни та наступні репресії значно змінили обличчя міста.
Під час обстеження цвинтаря 2011 року вчені виявили мацеву 1596 року – одну із найстаріших у реґіоні.
На питання, чи є могила Штадтмауера на єврейському цвинтарі в Підгайцях, історик відповів: «Могили самої немає, бо ви бачите, що знищили і більшовики, і німці, й инші люди».
Цитата від історика «Підгайці — це унікальне місце, де переплелися історії народів. Вивчаючи його минуле, ми відкриваємо нові сторінки історії.»
Здавалося б, зв’язок між Дональдом Трампом, його зятем Кушнером та Україною звучить як несподіваний поворот. Проте історія сім’ї Кушнерів — це ще один приклад, як Україна та Ізраїль пов’язані спільною єврейською долею.
– Європа закінчилася», — говорили євреї, які виїздили на початку минулого століття. Але спадщина їхніх сімей продовжує жити у нащадках, які досягають висот на іншому кінці світу.
Погляд у сучасність
Українські євреї залишили глибокий слід в історії Ізраїлю та єврейських громад світу. Як свідчить приклад сім’ї Кушнерів, такі зв’язки не лише зберігаються, а й нагадують про важливість культури та історичної спадщини.
Джерело – НАновини — Новини Ізраїлю
Від редакції.
Є бажання та змога – підтримайте, будь ласка, наше видання.
Наша мережева газета надалі розповідає про те, що відбувається в реґіоні та світі, інформує про події, пов’язані з повномасштабним вторгненням російського займанця, знайомить з людськими долями, публікує вірші воєнної доби…
Якщо бажаєте й надалі отримувати інформацію з “Майдану” , видання можна підтримати за цим покликом.
Або ж замовити рекламу, оголошення тощо.
Будемо щиро вдячні.