#громадськемісце “Тварини не знають кордонів”: стартує інформкампанія про важливість збереження міграційних шляхів великих хижаків, зокрема в Карпатах #львів #lviv

Більше про нову кампанію розповіли у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна Для ведмедя, рисі чи вовка державні межі не існують. Їхній дім – це простір лісів, річкових долин і гір, який може простягатися через кілька країн. Великі хижаки потребують так званих екологічних коридорів – природних шляхів, які дозволяють їм вільно переміщуватись між лісами та країнами, знаходити їжу, партнерів і розселятися на нові території. Саме завдяки цим маршрутам підтримується рівновага в екосистемах і зберігаються життєздатні популяції тварин. Однак за останні роки багато таких коридорів було перервано внаслідок вирубок, будівництва доріг і гребель, а також через негативний вплив зміни клімату. Це робить переміщення тварин між їхніми важливими оселищами дедалі складнішим і загрожує їхньому виживанню.Щоб привернути увагу до цієї проблеми та пояснити, як можна відновити зв’язок між розірваними природними територіями, Всесвітній фонд природи WWF-Україна разом із партнерами розпочинає інформаційну кампанію “Тварини не знають кордонів”.фото: Kenny Goossen /UnsplashКампанія закликає людей, громади та представників влади долучатися до діалогу і спільного бачення співжиття людини та дикої природи. Її мета – підвищити обізнаність про великих хижаків і важливість збереження їхніх природних середовищ існування (оселищ).Що таке екологічні коридори та для чого вони потрібніфото: en.wikipedia.orgУ 2015 році польські науковці спостерігали за ведмедем за допомогою нашийника з GPS-навігатором. За один день ведмідь перетнув кордони трьох країн – Польщі, Словаччини й України. Наступні декілька місяців він провів в українських Карпатах, де переміщувався в межах 5 районів і нарешті заліг у барліг біля Осмолоди на Івано-Франківщині. Тварини долають такі відстані, оскільки міграційна здатність є запорукою їх виживання та збереження їхніх популяцій. У такий спосіб тварини шукають місця, де безпечно, достатньо їжі, і де є партнери для спарювання. Міграція диких видів підтримує рівновагу екосистем. А для того, щоб дістатися до місця, де їм комфортно перебувати в певний період року тварини використовують так звані екологічні коридори. По суті це сполучна територія (ланка), яка поєднує між собою різні оселища та ландшафти. Екокоридори дають можливість диким тваринам: мігрувати та розселятисяуспішно розмножуватисяпідтримувати сприятливий стан популяції завдяки генетичному обміну шукати комфортні умови для існування”Інтенсивний розвиток населених пунктів, промислових об’єктів, господарства і транспортної інфраструктури може зашкодити шляхам міграції диких тварин. Наприклад, авто- та залізничні шляхи спричиняють фрагментацію середовища існування тварин (оселищ), виступаючи бар’єрами на шляху їхніх міграцій. Окрім цього, суцільні території існування диких тварин дробляться на невеликі ділянки, які не здатні забезпечити виживання цілих популяцій. У таких випадках негативного впливу зазнають передовсім великі ссавці, такі як ведмідь і рись, оскільки для свого повноцінного виживання вони потребують значних за площею природних ландшафтів”, – пояснює зоолог Остап Решетило, менеджер проєктів “Рідкісні види” WWF-Україна.Як штучні інженерні рішення допомагають співжиття з природоюЕкологічні коридори бувають природні – це ліси, річки, долини, луки, якими тварини вільно й безпечно переміщуються. Також існують штучні екокоридори – створені людиною рішення, що допомагають відновити зв’язки між розірваними оселищами.фото: Anthony Renovato/UnsplashТака “екологічна інфраструктура” передбачає:віадуки та зелені мости через автомагістралі чи залізничні колії, завдяки яким  тварини безпечно долають такі перепони;спеціальні тунелі під дорогами для земноводних і дрібних ссавців;звукові сенсори, що відлякують тварин від небезпечних ділянок доріг;рибоходи – інженерні споруди, які дозволяють рибам долати греблі й мігрувати у природному ритмі.Такі рішення стають дедалі більш поширеними в розвинених країнах Європи, США та Канаді, де розвиток інфраструктури поєднується з турботою про дику природу.Співіснування людей і диких тварин: як знайти балансУ природі все взаємопов’язано. Коли дикі тварини втрачають природні джерела їжі чи простір для існування, вони змушені шукати нові території, часто впритул наближаючись до людських осель. Так виникають конфлікти між людиною і дикою природою.Природоохоронці намагаються запобігати таким ситуаціям, допомагаючи місцевим громадам і диким тваринам мирно співіснувати. Для цього впроваджують різні природоорієнтовані рішення – від “садів для хижаків” до електроогорож, які допомагають хижакам у пошуках їжі, знижуючи водночас рівень конфліктності з людиною. “Харчові оази” для ведмедів. У пошуках їжі ведмеді можуть виходити до людських поселень, що часто призводить до небезпечних ситуацій. Щоб цього уникнути, команда WWF-Україна спільно з ГО “РахівЕкоТур” і Карпатським біосферним заповідником створює “харчові оази” – спеціальні сади з дикими плодовими деревами, які розташовані подалі від сіл. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх територій. Плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею в осінній період, коли інших природних ресурсів поживи обмаль.фото: WWF-UkraineФорелепади. Такі гідротехнічні споруди полегшують міграцію струмкової форелі у гірських річках, насичуючи воду киснем і дозволяючи рибі долати пороги та греблі. Форель є важливою складовою природного раціону ведмедів, тому відновлення її популяцій допомагає тваринам знаходити їжу у природному середовищі, не наближаючись до людських поселень.Електроогорожі. Одним із найефективніших способів запобігти конфліктам є встановлення електричних огорож, або так званих “електропастухів”. Перші такі системи вже встановили в Карпатах для захисту пасік і худоби від нападів ведмедів і вовків. Електроогорожа не завдає шкоди тварині, але створює відлякуючий електричний імпульс, який змушує її триматися подалі.У реалізації цих заходів WWF-Україна допомагають такі проєкти як ForestConnect і COOP4SAFE (“Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні”).фото: Zonderling/UnsplashДовідково. Ініціатива є частиною проєкту ForestConnect – Створення кліматично-стійких лісових коридорів для великих хижаків у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні, що співфінансується Європейським Союзом у межах Програми Interreg Danube Region. Проєкт ForestConnect спрямований на подолання цих викликів шляхом посилення сполучності між ключовими лісовими ландшафтами Карпат, Балкан і Динарських гір. У межах партнерства представлено 15 організацій із семи країн.

ДЖЕРЕЛО