Про це повідомили на фейсбук-сторінці громадської організації “Україна Інкогніта”, передає “Еспресо.Захід”.Пам’ятка невідома не тому, що нецікава, а тому що, з огляду на обставини, про які йтиметься далі – “невидима”, наголошують у ГО. Однак експедиції команди “Україна Інкогніта” пощастило її побачити. 
фото: ГО “Україна Інкогніта””В Язловці неподалік колишнього вірменського храму, що постав ще 1551 р., є ще й “Вірменська криниця”. Зовні – це традиційне джерело, яке на Поділлі називають “цюркач”: невисокий кам’яний мур із чавунною трубою, з якої струменить (цюрчить) вода. Насправді ж – це складна гідроспоруда, зведена працьовитими вірменами ще у XVII столітті. Основна її частина прихована від людського ока: перш ніж потрапити до труби, вода накопичується у великому підземному резервуарі, куди надходить із потужного джерела, схованого в невеличкій мурованій споруді, що зовні нагадує звичайний вхід до сільського льоху. Двері зачинені на замок, і мало хто знає, що приховано всередині. Та й мало хто цікавиться – адже виглядає як звичайний погріб. Якщо ж комусь пощастить зазирнути всередину, то відкриється несподіване: різьблена плита з написами, викарбуваними латиною та вірменською. Експедиції “Україна Інкогніта” це вдалося”, – йдеться у повідомленні.
фото: ГО “Україна Інкогніта”Зазначається, що верх таблиці прикрашає орел чи голуб із розпростертими крилами, під яким – хрест, оздоблений химерним рослинним декором. Далі – напис латиною: “Вірменин Акоп для блага суспільства збудував 1611 р.”Нижче – вірменською: “Цей хрест і побудоване джерело – роботи Акопа та його брата Степана. Закінчені по вірменському літочисленню 1000 і 60 року. Абрам [майстер-різьбяр по каменю] виконав з відданістю”.Дата 1787 – це рік реконструкції.
фото: ГО “Україна Інкогніта””Цікаво, що за структурою ця таблиця дуже нагадує надгробок відомого польського композитора Миколая Ґомулки (1535–1609), вмурований у стіну язловецького костелу на честь Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1590 р.). Найвірогідніше, надгробок також виготовлено вірменськими майстрами”, – кажуть у громадській організації.
фото: ГО “Україна Інкогніта”Загалом, як вважають дослідники, різьблене оздоблення костелу та брами “старого” (“верхнього”) замку — це теж справа рук вірменських майстрів Язловця. У роботі з каменем вони не мали собі рівних.Читайте також: У Львові стартували археологічні розкопки на території колишнього концтабору для військовополонених – “Шталаг 328”