Джипінг: атракція для туристів чи злочин проти природи?

Природоохоронні території (природні заповідники, національні природні парки та ін.) в Україні часто використовуються як парки розваг, а не як місця відпочинку та збереження унікальних куточків природи. Однією з таких розваг, яка набуває все більшої популярності та розповсюдження стали перегони, ралі, трофі-рейди та інші заходи, так званий «джипінг», на техніці підвищеної прохідності по природних територіях (автомобілі, багі, квадроцикли, кросові мотоцикли та ін.).
Такі розваги знищують рослинний та ґрунтовий покрив екосистем, провокують хімічне забруднення, створюють додаткове шумове навантаження на природні екосистеми, яке негативно впливає своїм шумом на диких тварин – відлякує тварин від їхніх природних місць існування. Проїжджаючи лісовими та польовими дорогами, а зачасту і поза ними, вони створюють глибокі колії, чим породжують небезпеку для піших туристів. Крім того, джипінг сприяє ерозії грунтів та загалом нищить місцевість. Впорядкування такого роду активності (наприклад створення спеціалізованих трас для оффроаду з відповідною інфраструктурою), а в окремих випадках і заборона “джипінгу” (території та об’єкти природно-заповідного фонду) – цивілізована практика, яка діє у багатьох західних країнах з потужними природоохоронними традиціями.
Адміністрація Національного природного парку «Північне Поділля» повідомляє відвідувачів природоохоронних територій та об’єктів установи про те, що будь-які моторизовані заходи у форматі «джипінгу» чи «мотокросінгу», як от перегони, ралі, трофі-рейди, тощо з використанням автомобілів, багі, квадроциклів та мотоциклів порушують встановлений природоохоронний режим на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду та заборонені чинним законодавством України.
Відповідно до Положення про НПП, на території НПП «Північне Поділля» забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
За порушення дотримання режиму території особи притягаються до адміністративної або кримінальної відповідальності. Так, згідно ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення дане правопорушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 – 408 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Відповідно до ст. 252 Кримінального Кодексу України умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду, карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 51000 грн.) або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Окрім штрафів також існує такса обрахунку завданої шкоди природному середовищу. Відтак, за проїзд 100 метрів одним транспортним засобом з урахуванням індексації у 2025 році такса наступна:
для мопедів, мотоциклів та моторолерів – 4 020,80 гривень;
для легкового автомобіля, мікроавтобуса, пікапа – 6 428,80 гривень;
для автобуса, вантажного автомобіля – 8 848,00 гривень.
«Джипінг» як розвага сам по собі не є ані однозначно негативним, ані позитивним явищем. Він може стати цікавим способом побачити природу зблизька, особливо для тих, хто через стан здоров’я чи інші обставини не може долати туристичні маршрути пішки. Проте, все залежить від відповідального ставлення: якщо такі дії здійснюються в межах закону, без шкоди для природи та з повагою до заповідних територій – вона має право на існування.
Проблема починається там, де «джипінг» перетворюється на хаотичне “катання” поза дозволеними маршрутами, руйнуючи екосистему.