У Львові відбулась виставка полотен закарпатського митця Павла Фулея.
Про це з місця події повідомляє кореспондент ІВ Четверта студія.
Павло Фулей – амбітний та здібний митець з колоритного Закарпаття. Його роботи оповідають сакральний український зміст, що зберіг спадок народу й примножує його в теперішньому. Вони про невіддільний зв’язок фольклорних мотивів з актом національної самобутності. Волевиявлення, втілення знань, плекання набутку. Картини художника представлені не лише в Україні, а й доступні глядачеві в багатьох країнах світу.
У рамках культурного фестивалю “Lviv Gallery Weekend” триває виставка “Коли розквітає колективна спадщина”.
Як зазначила культурна кураторка Дарія Скоропад, ця виставка об’єднує три взаємопов’язані теми в практиці Фулея, а саме – бджільництво, народний танець і родинні трапези”. Колективний розквіт це метафора процесу збирання меду, тобто плин людського життя.
У чому ж подібність людини та бджоли? Зі слів художника, люди й бджоли схожі набагато більше, ніж здається на перший погляд.
“Коли розквітає колективна спадщина” – виставка закарпатського митця у Львові, фото Дмитро Колос, Четверта студія
“Коли розквітає колективна спадщина” – виставка закарпатського митця у Львові, фото Дмитро Колос, Четверта студія
“Коли розквітає колективна спадщина” – виставка закарпатського митця у Львові, фото Дмитро Колос, Четверта студія
“Коли розквітає колективна спадщина” – виставка закарпатського митця у Львові, фото Дмитро Колос, Четверта студія
“Коли розквітає колективна спадщина” – виставка закарпатського митця у Львові, фото Дмитро Колос, Четверта студія
Коли природа втрачає бджіл – вона втрачає не лише очевидні на перший погляд мед та віск, а цілу екосистему, значно масштабнішу складову. Без якої не існуватиме ніщо живе.
Так само й зникає людина, що не шанує своєї національної тожсамости. Не оберігає дарованими предками набутків, затираючи власну самобутність, зникаючи з-поміж інших
Автор акцентує увагу на танцю. Танець – наш життєвий цикл. Наше становлення як у радощах, так і попри негаразди зусібіч. Рухаючись ми зростаємо, чинимо опір, заявляємо про себе серед інших етносів.
У предметах побутового вжитку закристалізований багатовікий символізм. Те, з чого та як ми їмо. Як оздоблюємо власне помешкання, які прикраси одягаємо на визначні події. До прикладу, полотно “Полуденок”, як відзначив художник, натхненне сімейною реліквією для нього – скатертиною від його бабусі. Хоч та скатертина й не має історичної чи колекційної цінності, та становить для Павла ресурсним образом родинного тепла. Адже за столом уся родина збирається з метою єднання.
Павло Фулей зауважує на екзистенційній важливості щодо душевного зросту кожного індивіда в часи Великої війни. Кожен має визначитись: він стає дужою бджолою завдяки власній метаморфозі чи занепадає.
Це та багато іншого можна побачити наживо у творчому осередку Intellias art point за адресою Панаса Мирного, 24. Експозиція доступна до 21 травня 2025. Вхід безкоштовний.
Дмитро Колос, ІВ Четверта студія.