Андрій Балух із Львівщини працював на будівництві. Торік у липні чоловіка мобілізували і він потрапив до 95‑ї окремої десантно-штурмової бригади, де став стрільцем. І вже у жовтні, під час участі в Курській операції, чоловік отримав важке поранення.
Того дня разом з побратимом Андрій переносив поранених воїнів та тіла загиблих через російсько-український кордон. Ворожий дрон наздогнав їх вже на Сумщині. Уламки зі скиду розтрощили Андрієві кінцівки. У бійця було відчуття, що правої ноги в нього вже взагалі немає. Також на шкірці висіли і пальці лівої руки.
У Києві медики встановили на розтрощену ногу пораненого апарат зовнішньої фіксації. А ділянку великогомілкової кістки, в якій бракувало майже 8 сантиметрів, залили медичним цементом з антибіотиком. Потім закрили дефект шкірним клаптем. Також у столиці Андрію ампутували два пальці на лівій руці.
Коли у грудні захисника перевезли до Львова, у центр UNBROKEN, все ще була загроза, що ногу він теж втратить. Попри складну ситуацію, лікарі вірили, що впораються і збережуть кінцівку.
«Ногу можна було врятували, хоча я сам вже не надіявся, що це можливо», — говорить Андрій.
Ортопед-травматологи провели остеосинтез великогомілкової кістки, тобто зафіксували її кінці в правильному положенні інтрамедулярним стрижнем. А чималий кістковий дефект замістили власним трансплантатом пацієнта з обох крил його тазу.
Лікарям усе ж вдалося вберегти кінцівку від ампутації. Зараз Андрій вже потрохи ходить з милицями та, попри складний рік, проведений у лікарнях, випромінює позитив.
«Мені навіть не всі повірили, що я на війні був. Тому що я завжди веселий, ніколи ні на що фактично не жаліюся. Якби мені погано не було, я на позитиві», — каже Андрій.
На повне відновлення піде ще не менше року. Після завершення реабілітації Андрій має намір повернутися у військо.
Нагадаємо, львівські лікарі провели унікальну реконструкцію обличчя дитині з рідкісним синдромом.