Депутати та військові по-різному оцінюють законопроєкти про посилення відповідальності за непокору та СЗЧ. Якщо для політиків це ініціатива Генштабу, то для військових — питання виживання підрозділів і справедливості щодо тих, хто стоїть на передовій.
Народна депутатка Соломія Бобровська в програмі «Помануфактуримо» підтвердила, що ініціативи дійсно надходять від Генштабу. Водночас, за її словами, ці документи не повинні стати «панацеєю від усіх проблем».
«Подібні законопроєкти – запит від Генштабу. Вони прийшли з цим запитом до комітету, але голови вирішили дати на гальма. Минулого тижня його не виносили у зал, і, чесно кажучи, сподіваюся, що цього тижня також не буде».
Вона наголосила, що попереднє посилення відповідальності у 2022 році не принесло результатів.
«Жодне посилення кримінальної відповідальності для військових не принесло користі. Якщо ми хочемо, щоб військові не вдавалися до непокори чи не залишали самовільно позиції, потрібно дбати про їхню психологічну підтримку, роботу з родинами, з побутом. А не намагатися закручувати гайки виключно змінами до кодексу».
Також депутатка нагадала, що Верховна Рада досі не ухвалила закон про військового омбудсмена, який «футболять» уже кілька місяців поспіль, хоча саме він міг би стати запобіжником від зловживань.
Свою позицію в програмі «Помануфактуримо» висловив і військовослужбовець та активіст Антон Петрівський. Він зазначив, що після обговорень у парламенті Міністерство оборони вже прибрало найбільш резонансну норму про неможливість оскарження наказів у суді.
«Це було очікувано, адже така норма ще більше підривала б довіру до армії. Солдат, який отримає смертельно небезпечний наказ, просто обере тюрму замість смерті. Але відповідальність у цьому випадку зростала б лише для військового, тоді як командир фактично залишався б безкарним».
Він також звернув увагу на проблеми, які відчувають бійці на передовій.
«Катастрофічно бракує людей на передових позиціях. Там, де немає піхотинця, немає контрольованої території. Саме тому питання самовільного залишення частини є критичним, особливо серед новомобілізованих. Але вирішувати його потрібно не лише покараннями, а й стимулюванням, нормальною системою ротацій та справедливою градацією статусу учасників бойових дій».
Петрівський наголосив, що посилення каральних норм саме по собі не забезпечить дисципліни. Натомість армії потрібна мотивація, довіра і відчуття захищеності як на фронті, так і у відносинах з державою.