В цю страшну звістку важко повірити: у вічність відійшов соліст хору Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні та танцю України «Верховина», муніципального камерного хору «Леґенда» та хору «Боян Дрогобицький» Василь Шуневич.
Сумну новину повідомила пресслужба Дрогобицької міської ради.
Про це інформує Дрогобицька міська рада
– Колективи згадують Василя, як щиру, добру та світлу людину, справжнього професіонала своєї справи, який віддавав серце музиці та сцені.
Василь був не лише прекрасним виконавцем, а й справжнім другом, людиною великої душі. Його чарівний голос, щира усмішка та доброта залишили незгладимий слід у серцях кожного, хто чув його співсказано в повідомленні.
Парастас відбудеться сьогодні, 5 листопада о 17:30 год. Похорон – завтра, о 12:00 у церкві Воскресіння Господнього.
Редакція інтернет-газети Майдан” схиляє голови в скорботі й висловлює співчуття батькам, рідним, друзям, колегам світлої пам’яти Василя Шуневича.
Замість квітів на свіжу могилу
Нехай Господь благословить його душу
Університетська спільнота висловлює співчуття доцентці Євгенії Шуневич з приводу передчасної смерті сина
Колектив Дрогобицького педагогічного університету сколихнула страшна звістка – раптово відійшов у засвіти Василь Шуневич, випускник факультету початкової освіти і мистецтва, соліст хору Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні та танцю України «Верховина», муніципального хору «Легенда» та хору «Боян Дрогобицький».
Це велика втрата для всіх, хто знав і любив Василя Шуневича – він був світлою і щирою людиною, талановитим виконавцем.
Однак немає нічого страшнішого і болючішого за втрату дитини.
Євгеніє Вікторівно, ми поділяємо вашу скорботу і звертаємо до вас слова підтримки!
У цей важкий час ми разом з Вами схиляємо голови у скорботі. Важко знайти слова розради, неможливо загоїти біль та гіркоту у серці матері. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами…
Нехай світла пам’ять про Василя Шуневича назавжди залишиться у серцях його рідних, колег і всіх, хто навчався і працював з ним! Хай благословить Господь його душу!
Колектив ДДПУ імені Івана Франка
Ми сумуємо разом із рідними
Василь був щирою, доброю та світлою людиною, справжнім професіоналом своєї справи, який віддавав серце музиці та сцені. Його голос, усмішка й тепла присутність назавжди залишаться у наших спогадах і серцях.
Для колективу це непоправна втрата. Ми сумуємо разом із рідними та близькими Василя, поділяючи їхній біль і смуток.
Парастас відбудеться сьогодні о 17:30,а похорон – завтра о 12:00 у Церкві Воскресіння Господнього.
Нехай Господь упокоїть його душу у Своєму Царстві.
Вічна пам’ять.
Колектив Заслуженого Прикарпатського ансамблю пісні і танцю “Верховина”
Нехай світла пам’ять про нього живе у наших серцях
Сьогодні наша хорова родина переживає невимовний біль і смуток…
Відійшов у засвіти соліст хору «Легенда» — Василь Шуневич.
Молодий, талановитий співак, сповнений життєвої енергії, любові до музики, до людей, до життя. Його чарівний голос, щира усмішка та доброта залишили незгладимий слід у наших серцях.
Василь був не лише прекрасним виконавцем, а й справжнім другом, людиною великої душі.
Ми вдячні Богові за дар спільного шляху, за можливість співати поруч із ним і ділити радість творчості.
Тепер він співає у Небесному хорі…
Молимося, щоб Господь милосердний прийняв його душу у Свої світлі оселі, дарував вічний спокій і мир.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і всім, хто знав і любив Василя.
Нехай світла пам’ять про нього живе у наших серцях і лунає у кожній ноті, у кожній пісні, яку ми співатимемо надалі.
Ще і мати не вставали
І до мене не гукали:
Вставай,сину!
Ще і батько не вставали
І до мене не гукали:
Ходім, хлопче!
Рано ще, рано.
Ще Марія не вставала
І до мене не гукала:
Вставай, Йванку!
Старшина ще не вставав
І до мене не гукав:
Кроком руш!
Рано ще, рано.
Ще і донька не вставала
І до мене не гукала:
Вставай, тату!
Ще й онук мій не вставав
І до мене не гукав:
Ходім, діду!
Рано ще, ой, рано.
***
Раз — у світі білім-білім.
Тож сумуємо і квилим,
Як до іншого йдемо.
А тоді ще в другий раз,
В світі чорнім — аж червонім.
Чорнозем ламає скроні,
І трава росте крізь нас.
Тільки двічі живемо.
Дай нам, Боже, щоб любили
І щоб люди не раділи,
Як у чорний світ йдемо.
Леонід КИСЕЛЬОВ