На десятий день єврейського нового року, який цього року, який юдеї відзначали 22 вересня, припадає Судний день (Йом Кіпур) — день спокути гріхів та Найвищого суду. Це єдиний день у році, коли Тора настановляє людині не займатися нічим іншим, окрім аналізу власних вчинків та думок.
Розпочнеться цей важливий день нині ввечері, з першою зорею. Вечір перед святом в юдеїв має назву “ерев хаґ” (надвечір’я святкувань).
Йом-Кіпур (десятого Тишрея 2025 року випадає на друге жовтня) – День Спокути або Судний день – завершує сорокаденний період духовного очищення. Першими були тридцять днів місяця Элул – час для підбиття підсумків минулого року. А потім – “десять днів покаяння” (“йомім нораїм”) від Рош га- Шана – до Йом Кіпура, коли Всевишній затверджує вирок кожному на наступний рік.
Це найбільш серйозний та відповідальний день в житті юдея, коли, згідно з єврейською традицією, нарешті вирішується доля кожної людини на новий рік. Вважають, що на Рош га-Шана Бог записує кожного єврея в одну з трьох книг – книгу праведників, книгу грішників та книгу середніх, а на Йом Кіпур ставить печатку.
Напередодні Йом Кіпуру прийнято виконувати обряд капарот, під час якого беруть живу курку та крутять нею над головою. Цього моменту людина має усвідомити, що якщо б Б-г був суворий до нас, на місці цієї курки опинились б ми. Потім курку ріжуть та віддають бідним. Якщо живої курки немає, то над головою крутять гроші, а потім віддають їх бідним.
Напередодні традиційною є «трапеза, що відділяє», після якої до завершення Судного дня – суворий піст.
Згідно з юдейською традицією, Йом-Кіпур завершується тим, що кожен єврей отримує оцінку своїх вчинків та діянь – позитивну чи негативну. А вже тоді йому Всевишній виносить вирок: його або милують або засуджують. Власне й бажають євреї один одному: “Ґмар хатіма това” – “Доброго вироку”.
В цей день стає зрозумілим, чи прийнято, чи відхилено прохання про прощення Вищим судом на Небесах. Особливого значення набуває «молитва закриття», яку промовляють на заході сонця, – після неї вже зачинена брама милосердя, через яку до Небес здіймаються прохання та молитви народу Ізраїлю.
На завершення лунають звуки шофару й чути заклик, котрий закінчує всі обряди: «Наступного року у відбудованому Єрусалимі» («לשנה הבאה בירושלים הבנויה»)!
Ми вітаємо наших читачів юдеїв із Днем спокути й зичимо гарного запису на весь новий, 5786-й рік!
Ґмар хатима това! Зичимо спокути всіх нажитих гріхів, знайти спокій і благодать. Зичимо пробачити всіх близьких і навіть ворогів і позбутися душевних тривог і мук. Нехай великий піст звільнить вас від смутку та сумнівів. віри вам усім. миру, здоров’я та любови!
Мойсей ФІШБЕЙН
КОЛ НІДРЕЙ
І зникне вогкий попіл поміж зір,
І вже ніщо не зрушиться й не зблисне,
І перетне проміння прямовисне
У вишині твій опівденний зір.
І над віки знемоги і зневір,
Над німоту, що душу важко тисне,
Благатимеш: — Явись, єдина пісне! —
І ждатимеш — самотній, спраглий звір.
І вчуєш голос. Горня білина
І білина пустелі. І між ними —
Той голос, та мелодія сумна.
Торкнешся й мариш звуками сумними.
І та сльоза під пучками твоїми —
Мов до небес натягнута струна.
1977 р., Чернівці
Репродукція картини дрогобичанина Мавриція Ґотліба “Євреї в синагозі в Йом Кіпур”. Автор зобразив і себе, й одну з божниць у місті, з якого походив.
Від редакції.
Зацікавила публікація?
Підтримайте “Майдан”.
ПриватБанк
UAH: 5363542117027921,
USD:4149629375542941, IBAN UA333052990000026207870016224