Уже не перший рік львів’яни чують від неперевершеного майстра піару і політичного цирку Андрія Садового – міського голови Львова – обіцянку відбудувати у місті Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який згорів внаслідок дронового удару москалів 1 січня 2024 року.
Про це пише Перець.
І щоразу, коли здається, що проєкт от-от зрушить з мертвої точки, все знову впирається у класичну для Львова бюрократично-політичну пастку: нема дозволу на будівництво, а головне — нема остаточного фінансування, а потрібно 35 млн. Зате є чергова робоча група і кілька пресрелізів.
Офіційно в міській раді кажуть, що все за планом і всі дії спрямовані на те, аби зробити музей “якісним і сучасним”. Проте громада вже втомилась від такого цинізму. Робочі групи вже можуть відкрити власний музей — музей робочих груп.
Особливого політичного присмаку ситуації надає конфлікт між міською владою та представниками партії Петра Порошенка «Європейська Солідарність». Адже, як відомо, Петро Порошенко хотів дати 4 млн грн на відбудову музею…
Проте, як стверджують джерела, наближені до Ратуші, команда Андрія Садового виявилась не в захваті від такої допомоги і зробила все можливе, щоб не отримати ці гроші. Бо брати гроші «від п’ятого» — це, мовляв, не камільфо. Ще Фрідман образиться. Та й електорат може не зрозуміти, чому мер Львова, який позиціонує себе як незалежний політик, раптом реалізує проєкт руками опозиційної до себе партії. А раптом ще Порошенко приїде на відкриття з прапором — і хто тоді буде «головним героєм кадру»?
До того ж, Андрій Садовий і сам міг би дати мільйонів із 6 — чоловік не бідний, але не дасть. І Порошенку, який хотів його втопити у смітті, не дасть дати.
А поки розігрується цей політично-особистісний пінг-понг, сам музей лишається фантомом.
При цьому заступник міського голови Андрій Бойко, який неофіційно вважається «підрядником по музею», намагається балансувати між усіма сторонами. За одними чутками, він переконує «ЄС» відмовитися від прямого фінансування, аби не загострювати ситуацію. За іншими — намагається вмовити міського голову піти на якісь компроміси.
Утім, навіть якщо це питання — фінансування відбудови музею — з’явиться в порядку денному міської ради, не факт, що його не «знімуть для доопрацювання» — класика жанру в Ратуші. Словом, усіх потрібних грошей нема, своїх шкода, а Порошенка — прогнали.
Тим часом львів’яни запитують: а коли щось буде збудовано реально? Бо вже багато років у місті обіцяють одразу кілька масштабних проєктів — сміттєпереробний завод, пам’ятник героям УПА, а тепер і музей Романа Шухевича поповнив список довгобудів.
Власне, побачимо, як Садовий розрулить це питання на найближчій сесії у Ратуші. І коли вже львівʼяни зрозуміють, що і сміттєвий завод, і музей Шухевича, і памʼятник героям УПА Садовому насправді не важливі, аби гроші.
У Львові вже жартують, що швидше збудують метро до Рудного, ніж відбудують музей Романа Шухевича.
Насамкінець хочеться вірити, що цей музей таки з’явиться, і не як політичний трофей однієї з партій чи як чергова інтрига вічномера Садового, а як місце, де молодь, ветерани та й усі українці зможуть віддати шану людині, яку Москва досі боїться згадувати. Але щоб це сталося, потрібно більше стриманості та скромності, а не чергових мемів, робочих груп чи хвалькуватих дописів у фб.