Сьогодні, 16 березня, на Верецькому перевалі відбулися заходи з вшанування пам’яті розстріляних січовиків Карпатської України, які у 1939 році віддали свої життя за незалежність.
Про це пише Четверта студія з посиланням на пресслужбу ЛОР.
Депутати Львівської обласної ради, народні депутати, громадськість поклали квіти і запалили лампадки пам’яті біля могил січовиків.
Як зазначив голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета, за різними даними, після окупації Закарпаття було розстріляно орієнтовно 600 січовиків. У ході пошукових експедицій фахівцям Меморіально-пошукового центру «Доля» вдалося ексгумувати та перепоховати останки 22 розстріляних Героїв.
«Меморіал Героїв Карпатської України на Верецькому перевалі був збудований у 2017 році за ініціативи Львівської обласної ради. Це місце має велике історичне та національне значення.
Саме тому ми повинні дбати про його збереження та підтримувати його в належному стані. Меморіал – це не лише пам’ять про минуле, а й символ нашої непохитної боротьби за незалежність, яку українці ведуть і сьогодні.
Наш обов’язок – пам’ятати їх подвиг і передавати цю пам’ять наступним поколінням. Закликаю, обласну та місцеву владу, громадські організації та активістів об’єднати зусилля для відновлення Меморіалу. Повага до своєї історії та її Героїв – це основа нашого майбутнього», – підкреслив Святослав Шеремета.
Довідково:
9 листопада 1938 року в Хусті засновано “Організацію народної оборони Карпатська Січ” на чолі з Дмитром Климпушем.
Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Окремо діяв військовий штаб.
Основою для розбудови Карпатської Січі стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». До лав Січі добровільно вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини.
У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі сягала близько 15 тис. осіб.
15 березня 1939 року в умовах остаточного розпаду Чехословаччини та збройної агресії з боку Угорщини Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю.
Президентом було обрано Августина Волошина.
Впродовж березня сили оборони Карпатської України провели близько 20 боїв з угорськими військовими підрозділами, які поступово захоплювали землі Закарпаття. У боях загинуло близько 1,5 тисячі українців.
18 березня 1939 року угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України.
Окупаційна влада запровадила воєнний стан і розпочала репресії проти січовиків, інтелігенції, державних і партійних діячів Карпатської України, духовенства.
Арештованих українців утримували у в’язницях і таборах. Навесні 1939-го їх окремими групами розстріляли на Верецькому, Яблунецькому та Ужоцькому перевалах.
