На 15-ий день місяця Тішрей юдеї починають відзначати одне з трьох найважливіших свят — Суккот. Цьогоріч цей день припадає на сьоме жовтня, тому вже із заходом сонця 6 жовтня розпочнуться святкування. Суккот, або Свято кущів триває сім днів.
Свято встановлене для пригадування блукання єврейського народу в пустелі після виходу з єгипетської неволі у пошуках Землі Обіцяної.
У цей час, за традицією, слід виходити з будинку і переселитися в сукку (шатро, кущі), – на згадку про блукання євреїв в пустелі.
Перших два дні свята вважаються «повними святами». За ними йдуть так звані «будні свята», коли юдеям дозволено виконувати багато повсякденних справ. Після завершення Суккоту у юдеїв одразу йде свято Сімхат-Тора (його ще називають Днем радости Тори).
Свято Суккот разом з двома иншими — Песах та Шавуот — мають загальну назву „Шалош регалим”, тобто „Три дні для паломництва”. Така назва пов’язана з вміщеним у книзі Вихід (Шмот) приписом, згідно з яким кожен чоловік повинен тричі на рік явитися перед Лицем Господа себто здійснити паломництво до Єрусалимського Храму.
Слово «суккот» з івриту — це множина від єврейського слова «сукка», що означає «курінь». Сукка має нагадувати курені, у яких древні ізраїльтяни жили, коли кочували впродовж 40 років пустелею після виходу з Єгипту. Перед цим святом євреї будують курені. Саме в них сім’ї влаштовують трапези, розважають гостей, відпочивають і навіть сплять. Сукку, побудовану поблизу синагоги, використовують чоловіки, які вивчають Тору, а також для трапез з кідушем (єврейський обряд освячення), обрядів обрізання та викупу першого сина в сім’ї.
Символами свята є чотири рослини (арба мінім) – лулав (гілка фінікової пальми), етроґ (цитрон), адас (гілка мирта) і арава (гілка верби). В Суккот виконують заповідь «чотирьох рослин». Для цього беруть один лулав, не менш як три гілки адаса (мирта), дві гілки річкової верби та етроґ.
Кожна з цих рослин символізує одну з частин єврейського народу:
- етроґ, що має запах і смак, подібний до євреїв, які знають Тору й роблять добрі справи;
- лулав, що має смак, але не має запаху, подібний до тих, хто вивчає Тору, проте не робить добрих справ;
- запашний адас, що не має смаку, — це ті, хто не вивчають Тору, але роблять добрі справи;
- арава ж, яка не має ані смаку, ані запаху, подібна до євреїв, які не тільки не вивчають Тору, але й не дуже прагнуть творити добро.
Разом ці рослини перш за все присвячені Всевишньому, його повній владі над Всесвітом і водночас вони – символом єдности єврейського народу, відповідальности євреїв один за одного.
Відзначають Суккот протягом семи днів, і весь цей час не працюють. Останній сьомий день присвячують молитвам і читанню Тори.
І все ж Б-г усіх з’єднав в один букет – один народ, щоб допомагали один одному, навчали чи поросвіщали один одного й відповідали один за одного. Відповідно до іншого тлумачення, кожна з рослин – певна частина людського тіла. Етроґ – це серце, тонкий і прямий пальмовий лист – хребет, мирт з його овальними листочками – очі, а верба – вуста. Зібрані разом, вони складають людину, всім серцем віддану своєму Творцеві.
Напередодні свята в Ізраїлі влаштовують спеціальні базари, де продають етроґи, лулави, пальмові гілки для покрівлі, пристосування для будівництва й прикраси сукки. В усій країні можна бачити курені – у дворах, на балконах і верандах, на автомобільних стоянках.
Заборони свята куренів
Особливо суворими під час Суккота є перший та сьомий дні. Заборонена будь-яка робота, а також лихослів’я, сварки та подібні прояви. У святкові дні не можна навіть подумки бажати зла иншим.
Щиро здоровимо наших читачів-євреїв святом Суккот!
Зичимо добра вашим домам і родинам, миру, злагоди, успіхів та процвітання!
Хаґ Суккот Самеах!
!חג סוכות שמח