Іван Світличний – один з найвпливовіших інтелектуальних і моральних лідерів українського руху шістдесятників. На тлі зруйнованої репресіями й Голодоморами України 1950–1960-х років він став духовним центром спротиву радянській системі, навколо якого гуртувалися молоді митці та мислителі – Василь Стус, Алла Горська, Михайло Горинь та інші. Історик Олександр Ткачук описує, як оселя Світличних у Києві перетворилась на осередок українського духу, вільної думки й солідарності, а сам Іван – на взірець мудрості, доброти й незламності. Попри переслідування, арешти та табори, він залишився символом моральної стійкості й віри в незалежну Україну.