У рамках культурного фестивалю “Lviv Gallery Weekend” відбувся перформанс у Zenyk Art Gallery. Яскраве шоу присвятили пробудженню, творчому волевиявленню, пошуку свого справжнього “Я”.
Про це пише Четверта студія.
Чи здатні ми себе віднайти? Без масок? Без нав’язаних соціумом несправедливих рамок? Адже ми й самі до кінця не розуміємо себе. Ми – множинні, ми насправді неоднозначні. Занадто довго нівелювали власне нутро. Засумнівались, пристосувались, викреслили, забули, знову намагаємось відтворити. Яким питанням необхідно задатись, щоб урешті-решт віднайти втрачені фрагменти? А що залишити мовчанню, довільному руху тіла, що промовляє часом значно більше?
Якщо зосередитись на тілі, на фундаменті особистості, то неодмінно зіткнемось з болем. З досвідом печалі, втрати, в’їдливим смутком, незграбним переломом. Здається, можна припустити, що люди – це про невпинний рух попри все. Навіть якщо від цього руху на ландшафті шкіри – рани.
– “Ти можеш бути всім одночасно”, – промовляє на початку таємничий голос. Напевне йдеться про самодозвіл у переживанні найрізноманітніших емоцій. Від абсолютного захвату – до туги. У прагненні бути будь-яким, відчувати як-завгодно, лишень не заховувати первісні відчуття.
Zenyk Art Gallery провели перформанс. Фото Дмитро Колос, Четверта студія
“Балерина на самокаті це – та, хто не боїться бути іншою. Вона дивиться в темряві не для того, щоб зупинитись, а для того, щоб знайти свою стежку й навести нас на неї. І навіть коли вона рухається швидко, майже не торкаючись землі, ми знаємо – це не просто танець. Це – пробудження”, – наголошує все той же таємний голос.
Пробудження це – дієслово. Точно рух. На самоті, удвох, навпомацки. Навіть якщо темно та страшно. Крок за кроком. Удвох, усе ж, значно цікавіше. Можна повільно. “Це радше про напрямок, ніж про швидкість”, – знову підказав голос. Аби йти своїм шляхом, у бік істинного “Я”.
Таким був перший арт-перформанс у культурному просторі ZAG. Мистецтво, яке ожило і яке неможливо пояснити, лише відчути.
Дмитро Колос, ІВ Четверта студія.