Про одну з особливих будівель на львівських пагорбах розповідає "Еспресо.Захід".Вілла художника Яна Стики<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/387000_388000/387987_23_new_960x380_0.webp" alt="Музей Олекси Новаківського" title="Музей Олекси Новаківського">Фото: Художньо-меморіальний музей Олекси НоваківськогоЗнаний польський майстер пензля Ян Стика мріяв про велику та світлу майстерню у власному будинку. Тож, невтомно працюючи, зміг далекого 1889 року придбати дуже атракційну ділянку. А лише за рік тут постав його новий дім. Спорудила віллу фірма відомого українського будівничого Івана Левинського за проєктом не менш видатного архітектора Юліана Захаревича.Будинок у неороманському стилі справді звіддалік нагадує корабель, впадає в око завдяки кольору та особливому вигляду. Його творці поєднали функції житла й мистецького ательє, а іззовні увиразнили будівлю високим дахом з коминами, велетенським арковим вікном, терасою, орнаментами з цегли та керамічних кахлів. Не забули й про гербовий знак цеху малярів. Власне тераса і додає віллі тієї корабельної схожості.<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/387000_388000/387985_20_new_960x380_0.webp" alt="Музей Олекси Новаківського" title="Музей Олекси Новаківського">Фото: Художньо-меморіальний музей Олекси НоваківськогоЗвичайно ж, митець брав активну участь в обговоренні деталей та передовсім того, якою буде його майбутня майстерня. І вона вдалася світлою та просторою, з натхненним краєвидом за максимально адаптованим для неї вікном. До речі, саме тут Ян Стика разом із художниками-баталістами Войцехом Коссаком та Зиґмундом Розвадовським працювали над знаменитою панорамою "Битва під Рацлавичами", яка до Другої світової війни експонувалась в спеціальному павільйоні-ротонді у Стрийському парку.Проте 1900 року Ян Стика полишив Львів та переїхав у Францію, тому згодом вирішив продати свій величезний червоний дім-корабель. І це рішення подарувало унікальному будинку нових славетних мешканців – творців українського мистецтва.Дім та майстерня для видатного українського художника Олекси Новаківського<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/387000_388000/387983_18_new_960x380_0.webp" alt="Олекса Новаківський на терасі своєї майстерні" title="Олекса Новаківський на терасі своєї майстерні">Фото: Художньо-меморіальний музей Олекси НоваківськогоВикупив цей особливий будинок у Яна Стики великий меценат української культури – митрополит Андрей Шептицький – на початку 1907 року. Саме у цей час митрополит запросив художника Олексу Новаківського перебратися до міста Лева. Це трапилося після виставки у Польщі, яка принесла митцеві визнання та популярність.Тож, колишня вілла Яна Стики продовжила своє мистецьке життя, Новаківський пристав на пропозицію і оселився тут, працюючи безупинно у новій світлій майстерні із арковим вікном, яке теж не в останню чергу, ймовірно, надихнуло художника на щораз нові й нові роботи, присвячені собору та Святоюрській горі. Хоча не менш часто він зображував і самого Шептицького."Є тих розмальованих розповідей про гору св. Юра поверх сотні, – писав громадський діяч і близький приятель Новаківського Іван Голубовський. – І є річю характеристичною, що між сотнею тих творів про один і той сам предмет – немає двох, що були б до себе стисло подібні. До кожного з тих творів підложено іншу музику в формі, в красці, в світлі і в виразі".<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/387000_388000/387982_15_new_960x380_0.webp" alt="роботи Олекси Новаківського" title="роботи Олекси Новаківського">Фото: Художньо-меморіальний музей Олекси НоваківськогоУ період із 1908 по 1918 рік в гостях у Новаківського, в одній із кімнат на партері вілли, часто також мешкав ще один талановитий художник-новатор Модест Сосенко, який у той час був стипендіатом митрополита.А вже у 1923 році у своїй майстерні Новаківський заснував українську мистецьку школу, яка стала одним із найвідоміших культурно-мистецьких осередків заходу України міжвоєнної доби. Чималу роль знову ж відіграв владика Андрей, який підтримав школу. Цьогоріч школа відзначає своє 100-річчя. У свій час вона стала першим на галицьких теренах українським художнім вишем, де освіту можна було отримувати у національному дусі.Упродовж 1920 – 1930 років майстерня Новаківського та його школа були одним із найактивніших осередків українського мистецького життя у Львові. Художник та його сподвижники проводили тут благодійні вечори з нагоди іменин митрополита Андрея, відкривали виставки, запрошували гостей на музичні концерти і поетичні читання, святкували й іменини самого Олекси.Безліч непересічних, видатних та неординарних особистостей побували у стінах майстерні та дому Новаківського. Особлива енергетика будинку-корабля неначе притягувала та об’єднувала тут український творчий світ Львова.Створення художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського<img src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/387000_388000/387984_19_new_960x380_0.webp" alt="відкриття Музею Олекси Новаківського" title="відкриття Музею Олекси Новаківського">відкриття музею, Фото: Художньо-меморіальний музей Олекси НоваківськогоУ березні 1972 року до 100-річчя від дня народження Олекси Новаківського у його будинку-майстерні і заразом осідку Мистецької школи облаштували художньо-меморіальний музей. Експозицію музею склала розповідь про основні етапи творчого шляху художника. А проєкт тієї першої експозиції виконав син художника, архітектор Ярослав Новаківський.В різний час до оформлення екстер’єру та інтер’єру музею долучалися відомі українські митці. Зокрема 1972 року біля входу в музей встановили меморіальну дошку Олексі Новаківському, автором якої був скульптор Еммануїл Мисько. А в 2010 році у наріжній ніші будинку оселилась скульптура Матері Божої авторства Романа Петрука.Тим часом усередині за час існування музею з’явилися два вітражі. Перший можна побачити на вікні сходової клітки – це "Україна", створена Володимиром Боднаром 1986 року, а другий прикрасив внутрішні двері: вітражі "Музи художника" виконав у 1992 році Аскольд Стернюк.