Очолив 8 корпус командир 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Дмитро Волошин.Читайте також: У Збройних силах створили 8-й корпус Десантно-штурмових військ, до якого увійшли 6 бригад
Полковник Дмитро Волошин, Фото: Офіс президентаДесантник до кістокДмитро Волошин – полковник та Герой України (2024). Нагороджений орденами Богдана Хмельницького III (2014) та II (2022) ступенів.Проходив службу в кількох елітних підрозділах Десантно-штурмових військ Збройних сил України: 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді, 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді та 46-й окремій аеромобільній бригаді. У 2024 році очолив 82-гу окрему десантно-штурмову бригаду, демонструючи високий рівень командування та бойової підготовки.Волошин брав активну участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року він залишився на передовій, виконуючи складні бойові завдання. У травні 2024 року під його керівництвом 82-га окрема десантно-штурмова Буковинська бригада провела успішну операцію поблизу міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області. Завдяки грамотному командуванню та професіоналізму Волошина вдалося зупинити наступ російських військ, завдавши ворогу значних втрат.З серпня 2024 року підрозділи 82-ї бригади воюють на території Курської області Російської Федерації. Під час бойових дій було ліквідовано понад 1500 російських солдатів і знищено 335 одиниць військової техніки, що суттєво послабило наступальний потенціал противника. За визначні заслуги у захисті України та ефективне командування Дмитро Волошин отримав орден “Золота Зірка” від Президента України у День захисників і захисниць України.”Око за око”: наступ на КурщинуУ листопаді 2024 року Дмитро Волошин в інтерв’ю АрміяІнформ розповів про бої на Курщині.Зокрема, він розповів, що у 82 бригаді під його командуванням ніхто не був проти наступу на територію ворога:”Головний аспект, чому нам все це вдавалося, — це віра в те, що ми робимо. Моя безпосередня, віра моїх підлеглих. Ніхто не казав: “та нафіг нам треба йти на російську територію”. Коли сказали солдатам, що треба йти воювати на територію ворога, реакція була цілком очікуваною: «нарешті ми підемо і наклепаємо цих пєтушар на їхній території». А чого б і ні? У нас країна щодня зазнає руйнувань, гинуть діти. То нехай і вони відчують на собі, що таке війна, а то для них вона десь далеко”.В перший же день бригада знищила два ворожі гелікоптери:”Сильний опір чинила армійська авіація ворога. Гелікоптери літали над колонами на висоті 50–100 метрів. Стріляли з гармати, протитанковими ракетами, некерованими ракетами. Ми розгорнули одразу протиповітряні засоби. Перший Ка-52 був знищений з ПЗРК «Стріла». Також вогнем зі стрілецького озброєння ми пошкодили Мі-8. Він задимівся. Як виявилося згодом, він трохи пролетів далі й теж впав. Тобто в перший день ми знищили два гвинтокрили противника. Наступного дня вони вже не літали. Потім вони знову почали працювати. В один із цих днів ми знищили ще один Ка-52″.Дмитро Волошин також згадує в інтерв’ю, що на Курщині зі сторони росіян воює сумнозвісна 155 бригада морської піхоти – нелюди, які чинили звірства над українськими полоненими. Полковник додає, що у них до цієї російської бригади особливе ставлення:”Найбільш кінчені — це 155 бригада морської піхоти. Це ті сумнозвісні виродки, які відтинали голови, відрізали вуха, вибивали зуби, розстрілювали полонених. Найцікавіше, що вони такі борзі, коли всі в купі. А якщо що, то бояться зізнаватися, що вони зі 155 бригади. Називаються ким завгодно. Я розумію, що зараз війна. Але катувати та вбивати противника, який не чинить опору, це низько. Є певні закони та правила війни. Жоден нормальний командир не поставить таке завдання. Але в цієї швалі немає ніяких моральних меж. Тому й милосердя їм від наших десантників також немає. Ми намагаємося їх знищувати. Око за око, як кажуть”.Полковник Дмитро Волошин зазначає, що у ДШВ ідеологія — навчатися не виживати, а вбивати ворога:”У десантно-штурмових військах головне — підготовка та мотивація. От дехто каже, що в нас якісь особливі бійці. Та неправда. Ми беремо цих військовослужбовців з тих же навчальних центрів, що й інші. У нас просто ідеологія така — ми навчаємо їх не виживати, а вбивати ворога. І битися будемо до останнього”.Читайте також: Що відомо про Романа Дармограя, який може очолити армійський корпус на 5 бригад