“Еспресо.Захід” розповість детальніше, що відомо про полковника Василя Матіїва, зокрема, про його бойовий шлях у ЗСУ та чим він вже встиг відзначитися. Зі школи міряв бути військовим: становлення командира Як розповів Василь Матіїв в одному зі своїх інтерв’ю, він родом із заходу України. Матіїв обрав військову кар’єру ще будучи звичайним сільським хлопцем у 8 класі, попри відсутність військових у сім’ї. А це свідчить про його цілеспрямованість з ранніх років. У школі він був активним хлопцем, захоплювався спортом (лижі, біг, важка атлетика). Визначившись зі своїм майбутнім, він навчався в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів), де відточував професійні навички. Матіїв розпочав службу в Десантно-штурмових військах, а саме в 80-му окремому аеромобільному полку (зараз 80-та бригада). Там сформувалося його розуміння братерства, принципів взаємопідтримки та відданості побратимам. За його словами, для нього бути військовим – це насамперед велика відповідальність і вміння приймати складні рішення.Бойове хрещення Матіїва розпочалося ще у 2014 році. З початку Антитерористичної операції він постійно перебував у районах бойових дій на Донеччині та Луганщині, зокрема в Георгіївці, Лутугиному, Новосвітловці, Хрящуватому та Луганському аеропорту. Матвіїв пройшовши шлях від командира взводу до командира батальйону в десантно-штурмових військах. Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році Матіїв виконував спеціальні бойові завдання на півночі Київщини та Житомирщини. На той момент він був командиром 132 окремого розвідувального батальйону ДШВ ЗСУ і здійснив унікальну операцію, під час якої було знищено ворожу колону разом із генералом противника.”Ми здійснили лобовий штурм – буквально вийшли на колону противника. Без втрат з нашого боку взяли двох полонених – охоронців генерала, і знищили всю колону разом із самим генералом”, – розповідає комбриг.З середини 2022 до кінця 2023 року обіймав посаду заступника командира 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, особисто очолюючи штурмові операції на Харківщині та Донеччині.У грудні 2023 року він очолив 5-ту окрему штурмову Київську бригаду, яка активно діє на найгарячіших напрямках фронту. Важлива комунікація з бійцями: робота у 5-ї бригаді 
5-та окрема штурмова Київська бригада була створена навесні 2022 року як 5-й окремий штурмовий полк у відповідь на повномасштабне російське вторгнення, а згодом реформована у бригаду. Оснащена переважно західними зразками озброєння, вона підпорядковується командувачу Сухопутних військ України і входить до Оперативного командування “Північ”. Бригада брала участь у запеклих боях на сході України, зокрема за Лисичанський НПЗ, Сіверськ, Вуглегірську ТЕС, Майорське, а також у Бахмутській битві 2022–2023 років, де разом із 80-ю десантно-штурмовою бригадою та підрозділом “Лють” звільнила Кліщіївку у вересні 2023 року. У 2023 році отримала почесне найменування “Київська”. Під командування Матіїва, з червня по серпень 2024 року, 5 ОШБр виконувала бойові завдання на околицях Часового Яру, утримуючи позиції та завдаючи вогневих уражень противнику, а на Покровському напрямку знищувала ворожі цілі, включаючи міномети та склади боєприпасів. Зараз бригада продовжує оборонні та штурмові операції, посилюючи позиції ЗСУ на ключових ділянках фронту.Яка відзначає Василь Матіїв, 5-та штурмова бригада вирізняється професійною підготовкою: досвідчені інструктори навчають новобранців, які можуть стати не лише штурмовиками, а й операторами дронів, танкістами чи артилеристами. Рекрутинговий центр відкритий для всіх, а батальйон “Шквал” із колишніми засудженими, який є частиною бригади, довів свою ефективність у боях.Матіїв також наголошує на важливості спілкування з бійцями та поступового введення їх у бій. Адже, за його словами, успіх у простих завданнях підвищує мотивацію, а відкритий діалог допомагає бійцям відчувати свою значущість. “Не можна одразу кидати новачків на важкі завдання. Вони повинні відчути перший успіх, і тоді запал у їхніх очах тільки зростатиме”, – вважає він, бо, на його думку, мотивація та моральний дух воїнів – ключ до перемоги.А військова честь для нього – це залишатися офіцером і людиною. Як він сам каже, має можливість покинути службу, але не робить цього, бо розуміє, що на нього покладаються тисячі побратимів та посестер, яких він не може підвести. Росіяни самоліквідуються: нагороди командира та розуміння війни 
Василь Матіїв зарекомендував себе як один із найталановитіших і наймолодших командирів ЗСУ, здатний успішно керувати в умовах високої інтенсивності бойових дій. Матіїв нагороджений орденами Богдана Хмельницького 2-го і 3-го ступенів за успішні операції, зокрема в Пісках у 2017 році.В одному з інтерв’ю полковник наголосив, що за останні два роки війна з росіянами зазнала еволюції. Адже російська армія почала активно використовувати тактику малих тактичних груп, зменшуючи час атак, щоб уникнути ураження FPV-дронами. “Тепер вони можуть штурмувати навіть двома військовими, намагаючись максимально швидко прорватися в укриття”, – пояснює командир.Також він відзначає часто абсурдні втрати ворога та їхню нелогічну тактику, як-от знищення власних бійців дронами, щоб ті не потрапили в полон до ЗСУ. Командир підкреслює і те, що змінилася не лише тактика противника, а й методи українських військових. 5 штурмова бригада використовує багаторівневу систему контролю поля бою, зокрема дрони, які транслюють дані в реальному часі. Це дозволяє ухвалювати рішення швидше за ворога.”Я бачу повну картину бою раніше, ніж командир батальйону встигає мені доповісти”, – наголошує комбриг.Також Матіїв вважає, що на сьогодні ЗСУ накопичили унікальний бойовий досвід і тепер можуть навчати будь-яку армію світу. “Ми воююча країна, у нас є безліч досвіду і думаю, що світ не стикався з такою війною в цьому столітті. Партнери на сьогодні готують наших військовослужбовців, але, я думаю, ця підготовка більше корисна на стадії якихось базових навичок”, – заважив він.Довідково. В Україні планують створити повноцінні армійські корпуси як основні тактико-оперативні з’єднання Збройних Сил, сформовані на базі бригад. На відміну від нинішніх корпусів, які переважно займаються організацією, навчанням і доукомплектуванням військових частин (тобто генерацією сил), нові корпуси мають бути здатними до самостійного ведення бойових дій на визначених оперативних напрямах. Ідея полягає в тому, щоб створити ефективні, автономні об’єднання з чіткою структурою управління, які будуть мати не лише бригади, а й власну підтримку у вигляді артилерії, ППО, логістики та розвідки – тобто повний спектр засобів для участі у широкомасштабних наступальних або оборонних операціях.Наразі українська армія воює невеликими з’єднаннями – бригадами по 5–7 тисяч людей та батальйонами (близько 500-900 людей). Натомість один армійський корпус – це орієнтовно 30-35 тисяч осіб. Ключовою перевагою переходу Сил оборони на корпусну систему експерти та прихильники реформи називають появу сталих органів управління та відповідальності, де кожен корпус утримуватиме 50-70 км. Таки корпусів планують створити близько 20, але наразі є проблема з пошуками офіцерів для повноцінного функціонування нових військових утворень. Читайте також: Бог артилерії та львів’янин року: що відомо про Євгенія Кураша, який може очолити новий армійський корпус