Історію бійця розповіли на фейсбук-сторінці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, передає "Еспресо.Захід".Цілеспрямовано вибрав 128 бригадуРоману (позивний Ніксон) 23 роки, він не мобілізаційного віку, тому ще кілька років спокійно міг побути вдома на Львівщині. Тим більше, що мав стабільну роботу – займався ремонтом житла й непогано заробляв. Однак на початку 2024-го, задовго до початку "Проєкту 18 – 24" хлопець підписав 3-річний контракт зі 128-ю окремою гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою й став оператором безпілотника. Оскільки Ніксон зі Львівщини, йому пропонували одну зі львівських бригад, утім, він цілеспрямовано вибрав 128 ОГШБр."Справа в тому, що в цій бригаді служить мій друг і земляк Лакі, а також його рідний брат Шева, – пояснює Роман. – До речі, обидва пішли в ЗСУ, теж не будучи мобілізаційного віку. Спочатку старший Лакі, потім я, а далі молодший Шева. Особисто я хотів піти в ЗСУ ще на початку повномасштабки, але "дозрів" тільки минулого року. Часто спілкувався з Лакі, він розповідав, як йому служиться, і я нарешті зважився. Не шкодую, що пішов сюди, навпаки – був готовий, що буде важче, складніше. Але в нас дуже хороше командування, ми працюємо без зайвої армійської муштри, а наш безпосередній командир поводиться як товариш, а не як начальник". Навчання у КиєвіПеред виїздами на бойові завдання Ніксон пройшов у Києві навчання на оператора безпілотника. Відтак якийсь час працював із дроном-бомбером. "На початку було складно розібратися з апаратурою й обладнанням, але поступово діло пішло. А з часом я так наловчився, що коли ми працювали по ворожих позиціях у посадках, я в пікіруючому польоті скидав вибухівку прямо в бліндаж. Якщо ж вхід був закритий, спочатку кумулятивом розкривав його, а потім закидав усередину фугас чи термобар (види вибухівки різної дії)", – розповідає боєць.Неодноразово ставав ціллю для ворогаПізніше Ніксон перейшов на FPV-дрони й став працювати не тільки по укріпленнях, а й по рухомій техніці."На FPV літаю і вдень, і вночі. Вдень здебільшого по піхоті, яка часто безуспішно намагається збити дрон із автомата. Вночі найчастіше по машинах, які пробують доставити боєкомплект, провізію чи щось інше. А головна наша робота – підтримка піхоти, щоб не допустити ворожих штурмовиків до наших позицій", – каже боєць. Ніксон неодноразово теж ставав ціллю для ворога."Одного разу нашу позицію вирахували, і скоро прилетів ворожий дрон-камікадзе на оптоволокні. А через кілька хвилин ще й "Мавік" зі скидами. Ми дочекалися в укритті, поки бомбер відпрацює, й по-сірому (перед світанком) вийшли – ніхто не поранений і не контужений. Іншим разом по нас трьома пострілами відпрацював танк, на щастя, неприцільно…" – згадує військовий.Рідні Ніксона зараз проживають у Польщі, і боєць під час відпустки зміг відвідати їх, заодно привітав із днем народження свою похресницю. Трирічний контракт закінчується аж у 2027 році, однак Роман ставиться до цього спокійно: «Судячи з того, що я бачу, війна закінчиться нескоро, тому роботи вистачить. І я готовий до неї…"Читайте також: У 21 рік пішов у десантники й купив на війні мотоцикл: історія Максима Фетісова, ветерана 80-ї бригади