Журналістка “Еспресо.Захід” поговорила з керівницею групи Анею Кудзею та волонтерами команди про те, як і для чого це відбувалося.Волонтерський табір на Личаківському цвинтарі організовує фонд Fundamenty Kultury, мета якого — об’єднувати поляків і українців для захисту спільної спадщини, зокрема через реставрацію каміння та архітектурних пам’яток. Проєкт реалізується у співпраці зі львівським Офісом охорони культурної спадщини та за підтримки польського інституту “Полоніка”.”Ми вже понад 10 років шукаємо пам’ятники, які потребують руки реставратора, і намагаємось зробити все, щоб повернути їм гарний вигляд і зберегти їх”, — каже Аня Кудзя, керівниця фонду.
Аня Кудзя. Фото: Наталія Ястжембська/волонтерський табір на Личаківському цвинтарі фонду Fundamenty KulturyЗа цей час команда встигла виконати понад 60 проєктів, серед них багато в Україні, зокрема у Львові, Кам’янці-Подільському, Новосілках, на Волині.Цього разу команда організувала 4-денний волонтерський табір на Личакові.”Личаківський цвинтар — один із найважливіших пам’яток у Львові та в Україні. Він важливий і для поляків, і для українців. Наше завдання — разом наводити тут лад, намагатися врятувати могили. Ми бачимо, як багато тут ще є роботи. І ми також знаємо, що працівники цвинтаря не мають достатніх можливостей, щоб упорядкувати всю територію”, — каже реставраторка.На Личакові професійні реставратори з Fundamenty Kultury працюють постійно, наприклад, минулого року, під час одного з проєктів вдалося повністю відновити 5 надгробків. Цьогорічний волонтерський табір тривав 4 дні, тому фокус був на прибирання території та частковій реставрації, а також мав на меті показати учасникам, як відбуваються подібні реставраційні процеси.
фото: Наталія Ястжембська/волонтерський табір на Личаківському цвинтарі фонду Fundamenty KulturyВолонтери працювали у найстарішій частині цвинтаря. Кажуть, що шукали місця, де збереглися старі могили.Крім того, раніше під час грози на цвинтарі впав надгробок із скульптурою святої Юлії, що має підпис відомого митця Павла Ойтелє. Порадившись із директором цвинтаря, волонтери вирішили повернути її на цоколь, щоб вона не лежала на землі.Аня зазначає, що зазвичай на повноцінну реставрацію одного пам’ятника йде 3-4 місяці. Тож під час 4-денного табору виконати все на повну неможливо, тому команда фокусується на простих, але важливих речах: розчистити територію від хащів, відмити та відчистити деякі надгробки, склеїти частини, що розпалися.
фото: Наталія Ястжембська/волонтерський табір на Личаківському цвинтарі фонду Fundamenty KulturyПопередній пошук інформації про поховану людину — також один із найважливіших етапів реставраторських робіт.”Нам треба спершу зрозуміти, хто похований у цій могилі, яка історія родини. Це часто допомагає пізніше зробити доповнення під час реставрації, якщо, наприклад, герб зник і треба знати, як він точно виглядав”, — каже Аня Кудзя.Водночас, за її словами, порівняно з іншими відомими пам’ятниками, архівні дані та фото личаківських могил знайти непросто.
фото: Наталія Ястжембська/волонтерський табір на Личаківському цвинтарі фонду Fundamenty KulturyУ польсько-українській волонтерській команді шість людей приїхали з Польщі, і для частини з них це перший візит в Україну.Серед них — 29-річний Антек, який працює в художній галереї. Чоловіка до табору запросила Аня Кудзя, а метою його приїзду стала допомога Україні.”На мою думку, це дуже дивно іноді, що про війну в Україні часом забувають, хоча Польща так близько. Насправді ми повинні допомагати і цим перейматися. У медіа можна почути різне, а коли ти тут і розмовляєш з людьми, то це трохи інше. Тож, мабуть, мені хотілося просто приїхати, бути трохи ближче, щось допомогти, віддати від себе”, — каже він.
Антек (зліва). Фото: Наталія Ястжембська/волонтерський табір на Личаківському цвинтарі фонду Fundamenty KulturyВідповідаючи на запитання, як такі спільні проєкти можуть впливати на польсько-українські відносини, Аня каже, що спадщина завжди буде понад усім і її треба рятувати разом.”Спадщина завжди буде понад усім. Вона буде понад політикою, понад проблемами між людьми. Спадщина може об’єднувати. На Личакові ми маємо могили і поляків, і українців, і німців — цвинтар показує, як колись у Львові жили люди з різних культур, і тепер вони всі на одному кладовищі. Ми рятуємо це все разом.Історія між Польщею та Україною була різною. Тепер багато людей використовують її болючі моменти, щоби почати сварки між поляками й українцями. Завдяки таким проєктам ми не дозволяємо, щоб це сталося. Нам важливо рятувати минуле для майбутнього”, — наголошує волонтерка.