З зали суду повідомляє журналіст Еспресо Емма Стадник.Перед початком судового засідання із В’ячеславом Зінченком вирішила поспілкуватися мама. Далі в залі суду зʼявився прокурор Петльований, донька Ірини Фаріон Софія Особа, захисники Зінченка – Сулима та Вороняк, сам Зінченко.
фото: Емма Стадник, Еспресо
фото: Емма Стадник, ЕспресоСьогодні будуть досліджувати речові докази. Захисник Ігор Сулима подав клопотання з проханням дослідити деякі окремі речові докази, серед них гільза, запахові сліди та змиви із поверхні сидіння лавки, запахові сліди та змиви із поверхні стільця, який стояв біля лавки у дворі Ірини Фаріон. А також мобільний телефон, який вилучили у Зінченка у день затримання.Суд задовільнив клопотання про дослідження доказів, їх доставити до зали суду, але захист Зінченка запропонував свій спосіб огляду цих доказів: відкрити і візуально оглянути. Попри те, що 90% цих доказів містять біологічні сліди або ж потребують дослідження лабораторного.Наразі дослідження полягає у відкритті пакетів з доказами.Крім того, Зінченко захотів “зайти” в певні додатки, які не зазначені в протоколі як ті, наповнення яких досліджують. Прокурор зазначив, що це неможливо, адже існує можливість видалити певні докази.Як повідомляє журналіст, під час огляду доказів виявилося, що телефон взяли не Зінченка, а деякі пакети з доказами були порожні і неправильно пронумеровані.Далі адвокат Вороняк подав клопотання, в якому попросив допитати двох свідків, а саме жінок, які здавали квартири в оренду Зінченку. Судді погодились їх заслухати після перерви. Після перерви допитали нового свідкаПісля перерви суд перейшов до допиту свідка — власниці квартири на вулиці Костюшка, 2, де В’ячеслав Зінченко орендував кімнату. За її словами, чоловік оплатив першу добу проживання банківською карткою через рахунок ФОП — орієнтовно 800 гривень, а решту суми передав готівкою. Перед заселенням орендодавиця перевірила його документи й жодних претензій до квартиранта не мала.”Зінченко В’ячеслав 13 липня 2024 року забронював моє житло. 14-го поселився, а 18-го виселився. Ми спілкувалися лише у робочому форматі — щодо часу заселення та виселення. Єдине — він попросив залишити речі раніше, ми про це домовилися. Прийшов, залишив речі, взяв ключ, розрахувався й пішов по своїх справах. Під час виселення кімнату здав без зауважень”, — розповіла жінка.Свідок уточнила, що всі кімнати у квартирі ізольовані, тому потрапити з однієї до іншої без виходу в коридор неможливо. Крім того, за словами власниці, пройти до кімнати й не потрапити в об’єктив камер відеоспостереження також неможливо.”Наскільки пам’ятаю з камер, до нього ніхто не заходив. Він приходив і йшов сам. У мене три камери: одна на четвертому поверсі, яка охоплює весь коридор; друга — на балконі, в куті біля трикімнатної квартири, проглядає балкон, наш кут і частину двору; третя — біля входу до квартири, фіксує сам вхід і сходи, що ведуть на четвертий поверх”, — пояснила вона.За її словами, Зінченко був одягнений у шорти та футболку, і під час заселення, і під час виселення — без головного убору.Після цього в суді повідомили, що другий свідок на засідання не з’явився. Захисник Володимир Вороняк подав клопотання про допит ще трьох осіб.”Допит цих осіб має важливе значення для встановлення об’єктивної істини у справі — зокрема, для уточнення прикмет, часу, обставин появи особи, яку сторона обвинувачення ототожнює з підзахисним без належних доказів. Це допоможе перевірити можливість помилкової ідентифікації особи, що є суттєвим для оцінки достовірності доказів обвинувачення і підтвердження або спростування іншої версії подій — що особа, яку бачили свідки, могла бути іншою, не пов’язаною із Зінченком, або навіть справжнім виконавцем злочину”, — заявив адвокат.Вороняк також наголосив, що сторона захисту має підстави вважати, що на свідків можуть чинити тиск правоохоронці або інші зацікавлені особи, які прагнуть швидкого розгляду справи без з’ясування фактичних обставин.”Це проявляється у спробах змусити свідків підтверджувати необґрунтовані версії слідства, у страху свідків за власну безпеку, можливих погрозах чи непрямому впливі”, — додав він.Адвокат повідомив, що один зі свідків уже отримував погрози, які стосувалися його життя та дитини, із закликами не приходити до суду.Сторона захисту вважає, що допит цих трьох свідків — єдиний спосіб забезпечити їм можливість дати покази без страху й тиску.Наступне судове засідання призначене на 13 листопада о 10:30.Що відомо про вбивство Ірини ФаріонУ п’ятницю, 19 липня 2024 року, у Львові на вул. Масарика, 3 на професорку Львівської політехніки Ірину Фаріон вчинили замах. Невідомий вистрелив їй у голову з вогнепальної зброї. Її доставили до лікарні св. Пантелеймона. За годину медики повідомили, що Ірина Фаріон померла у лікарні. Після смерті політикині злочин перекваліфікували на умисне вбивство. До розслідування залучили майже всю поліцію міста, частково — Львівщини, також працювали оперативники та слідчі груп, які приїхали з Києва на чолі із заступниками Нацполіції та СБУ. Президент України Володимир Зеленський 25 липня повідомив про затримання у Дніпрі підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон. Ним виявився 18-річний юнак В’ячеслав Зінченко. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що в пошуках стрільця поліція обшукала 100 га лісу. Як стало відомо “Еспресо.Захід” з поінформованих джерел у правоохоронних органах, йдеться про Брюховицький ліс.26 липня 2024 року в Галицькому суді Львова відбулося судове засідання, на якому обрали запобіжний захід підозрюваному в убивстві Ірини Фаріон – тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.13 вересня 2024 року на пресконференції адвокатка доньки Ірини Фаріон заявила, що вони наполягатимуть на перекваліфікації обвинувачення, а саме – на заміні частини першої статті про умисне вбивство на другу, яка передбачає можливість довічного ув’язнення.У грудні 2024 року фігуранту у справі про вбивство Ірини Фаріон змінили кваліфікацію злочину та скерували матеріали до суду. Слідчі відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи слідчого управління поліції Львівщини змінили кваліфікацію злочину та 25 грудня скерували обвинувальний акт до суду за статтями “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”, “Умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку з мотивів національної нетерпимості” Кримінального кодексу України.У червні цього року суд вийшов на фінальну стадію. 3 вересня суддя продовжив запобіжний захід Зінченку у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.