Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформує “Еспресо Захід”.Відтак йдеться про повторний, другий розгляд справи за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Правоохоронці вимагали визнати недійсним договір від 26 листопада 2016 року про будівництво ЖК на території військового містечка № 1 Львівського гарнізону, що на вул. Княгині Ольги, 1-5. Саму угоду уклали між Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ТзОВ “Енерджі Плюс Україна”.Також прокурори просили звільнити відповідну земельну ділянку під будівництвом та знести огорожу. У своєму рішенні Господарський суд Львівщини керувався тим, що користувач земель, тобто Квартирно-експлуатаційний відділ Львова, уклав спірну угоду з забудовником не отримавши дозволу у власника землі, Львівської ОВА. Окрім того, йдеться і про те, що умови оскаржуваного договору спрямовані на передачу права забудови земельної ділянки, яка належить до земель оборони. Останнє є порушення встановленої законом процедури, адже для того, щоб компанія мала право здійснювати забудову та в результаті набула право власності на збудований об`єкт, їй має бути передано у власність чи в користування цю ділянку.Відтак Господарський суд погодився з вимогами Спецпрокуратури. Наразі це рішення все ще можна оскаржити у апеляційній інстанції. Давня історія “Львівської мрії” і МіноборониВідтак в інвестиційному конкурсі Міноборони брали участь лише дві компанії – “Львівська мрія” та “Енерджі плюс Україна”, яке і перемогло. Того ж року, у листопаді 2016 року, Західне управління капітального будівництва Міноборони уклало договір із переможцем конкурсу на будівництво нового ЖК на Княгині Ольги, 1-5. 
Фото: GoogleMapsЯк згодом з’ясували журналісти Bihus.Info, забудовник, в обмін на земельну ділянку, мав погасити заборгованість Міноборони перед працівниками на 75 тис. грн та виділити військовим квартиру на загальну суму 434 тис. грн.Вже за два роки, у 2018, “Енерджі плюс Україна” отримало містобудівні умови й обмеження від Львівської міськради, а у 2019 році розпочали зведення ЖК. Проте займався цим не безпосередньо переможець інвестиційного конкурсу, а найнятий для цього підрядник, який також брав участь у тому ж конкурсі – ТзОВ “Львівська мрія”. 
Фото: ЛУНШтрафи та суди, що тривали рокамиВже у травні 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція оштрафувала ТзОВ “Енерджі плюс Україна” на 3,5 млн грн через початок будівельних робіт без отримання на них дозволів. Окрім того, у червні 2019 року “Львівською мрією” зацікавилось Державне бюро розслідувань, через що будівництво зупинили. Правоохоронці заявляли, що посадовці Міноборони вийшли за межі своїх повноважень під час укладання договору на користування земельною ділянкою. Тому земля вибула із володіння користувача та перейшла підприємцям під забудову. “Внаслідок зловживань земельна ділянка на території військового містечка №1 вибула із володіння законного користувача та була передана у розпорядження суб’єктам господарювання під забудову. Ринкова вартість даної земельної ділянки становить понад 45 мільйонів гривень”, – вказали тоді у ДБР.Також у ДБР додали, що тогочасна вартість земельної ділянки становила 45 млн грн.За два дні до повномасштабного вторгнення Росії, 22 лютого 2022 року, до справи приєдналась і Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Останні в інтересах держави звернулись до Господарського суду Львівщини із позовом до Західного управління капітального будівництва Міноборони та ТзОВ “Енерджі Плюс Україна”. У ньому вони вимагали визнати договір 2016 року на забудову колишнього військового містечка недійсним. Свої вимоги прокурори обґрунтовували як і ДБР – підписали договір особи, які не мали на це повноважень. Окрім того, у позові йшлось і про те, що такий документ повинні були погодити в управлінні капітального будівництва та придбання житла Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міноборони. Вже у грудні 2023 року Господарський суд частково задовольнив позов спецпрокуратури, що згодом підтвердив і Західний апеляційний господарський суд. Проте у рішеннях йшлось лише про визнання договору недійсним. Водночас щодо інших вимог, тобто звільнення земельної ділянки та демонтажу огорожі, суди відмовили у задоволенні. Не погоджуючись з такими рішеннями, “Енерджі плюс Україна” звернулось до Верховного суду. Там, стверджуючи, що рішення попередніх судів прийнято з порушенням норм процесуального права, колегія суддів скасувала їх та відправила справу “Львівської мрії” на повторний розгляд до Господарського суду Львівщини.