Про це повідомили у Львівській міськраді, передає "Еспресо.Захід".Чин похорону Сергія Шувалова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.Чин похорону Сергія Петченка розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 14:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі. Про ГероївСергій Шувалов (21.05.1978-12.10.2024) Уродженець села Петрівка Луганської області.Закінчив місцеву середню загальноосвітню школу. Після завершення навчання працював трактористом, із 2010 року – у будівельній сфері у селі Шандриголове Донецької області.Після початку повномасштабного вторгнення Російської федерації разом із родиною переїхав до Львова. Тут працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" на посаді фахівця ділянки. За словами близьких, був надзвичайно доброю, чесною та життєрадісною людиною.У липні 2024 року став на захист держави від російських загарбників до складу 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Проходив військову службу на Дніпропетровщині та Донеччині.У Сергія Шувалова залишились дві доньки, син та онука.Сергій Петченко (05.04.1983-15.03.2025) Народився в місті Панютіно, проживав у Лозовій Харківської області.Здобув професію енергетика у Харківському автомобільно-дорожньому фаховому коледжі, згодом вступив до Українського державного університету залізничного транспорту.Впродовж життя працював у Акціонерному товаристві «Харківобленерго», пройшов шлях від слюсаря до начальника підстанції. У вільний час активно займався спортом.У 2015 році добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників до лав 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Під час виконання бойових завдань отримав складне кульове поранення та був визнаний непридатним до військової служби. У перші місяці повномасштабного вторгнення Російської федерації за власним бажанням повернувся до лав Збройних Сил України. Боровся із окупантами у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила у Попасній, Часовому Яру, під Бахмутом, на Запорізькому та Херсонському напрямках. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест" та медаллю "Захиснику Вітчизни".У 2023 році внаслідок трагічного випадку втратив дві руки та стопу. Після протезування разом із родиною переїхав до Львова та відкрив тут власну справу.У Сергія Петченка залишилися батько, дружина, син та сестра.