Про це в інтерв’ю “Еспресо.Захід” розповів голова Державного агентсва лісових ресурсів Віктор Смаль. Почну з теми, яка найбільше на слуху впродовж останніх тижнів – будівництво ВЕС у Карпатах, зокрема щодо вирубки пралісу на території Шипотського лісництва для будівництва дороги до вітрової станції. Чи проводила Держагентство внутрішнє розслідування щодо цієї вирубки?Безумовно, ми в курсі цієї ситуації. Дійсно відбулася заготівля лісу на територіях, які дехто вважає пралісами. Уже проведено службове розслідування. І це службове розслідування дозволяє нам сумніватися в тому, що це праліси. Категорія лісів, яку можна назвати пралісом – це природні насадження, до яких не торкалася рука господаря. А наше службове розслідування встановило, що і в 70-х, і в 80-х роках там активно проводили різні лісогосподарські заходи. Це були і прохідні рубки, і санітарні рубки. Тобто при всьому бажанні цей ліс не можна вважати пралісом. Інше питання, що є певні документи, які стверджують, що це праліс, тому ми продовжуємо розбиратися у цій ситуації. Держлісагентство скерувало клопотання до Міндовкілля з проханням створити комісію, яка, власне, і поставить крапку у цьому питанні.Щоб ви розуміли, про яку площу рубки іде мова рубки, – це пів гектара. Тобто, якщо ми розуміємо, що 1 га лісу – це 100 на 100 м, то от це половина цієї площі. Крім того, у пралісі не може бути доріг широких проїзних, там можуть бути хіба стежинки якісь. А саме на тій ділянці лісу є дороги шириною 10 м і більше. Ці дороги тепер створені, чи були раніше?Були раніше. Тобто історично люди ними користувалися. Загалом чистих пралісів, на які є висновки, що це саме праліс, у нас близько 32 тис. га по всій країні. Природоохоронна спільнота вважає, що пралісів і квазіпралісів є десь 97 тис. га. І ще десь стільки само – лісів природного походження. Але тверді документи, які дозволяють нам казати і опиратися на якісь факти, вони кажуть, що їх 32 тис. га.Частина архівів втрачена через влучання російської ракети в ІрпініА яке співвідношення в Україні між лісовими насадженнями і пралісами чи лісами природнього походження?Для початку поясню, що праліси – це взагалі незаймана природа, де не було руки господаря. Квазіпраліси – там природа уже не може вважатися незайманою, але лісогосподарських заходів там проводилося мало. Виходячи із цього, дуже легко встановити, то квазіпраліс чи праліс. Якщо ти приїжджаєш і розумієш, що на конкретній ділянці лісу велися лісогосподарські роботи, то ніяк воно у категорію пралісів не може входити.Загалом лісовий фонд України у нас складає 10,4 млн га, з них 9,6 млн га вкрито лісом. Тобто 1/6 частина країни вкрита лісом. З них 17%, тобто практично п‘ята частина – заповідний фонд, а приблизно 32 тис. га офіційно є пралісами. Це досить багато у порівнянні із європейськими країнами, до того ж наші природоохоронні правила більш суворі. На жаль, деякі наші архіви, які дозволяють нам бути більш впевненими у тому чи іншому статусі ділянки, як конкретно в цьому (випадку з Шипотським лісництвом) були знищені враженням російської ракети у 2022 році у наше підприємство “Ліспроєкт”, яке розташоване в Ірпіні. Було знищено адміністративний корпус. І коли постало питання швидко з’ясувати дані, ми зрозуміли, що саме ця інформація по цій ділянці лісу відсутня.А як багато інформації могло бути безповоротно втрачено через це влучання? Чи є десь копії цих документів?Частина інформації є оцифрована, частина інформації втрачена безповоротно, як у випадку із оцим кейсом. Втрачена частина матеріалів щодо лісовпорядкування, яке ведеться впродовж останніх років. Тобто це не якісь стародавні архіви, які не дозволяють нам тепер розібратися в ситуації. Але втрачена велика кількість людської роботи за кілька років. Це означає, що нам потрібно просто зробити кілька кроків назад і переробити те, що було уже зроблено. 
Віктор Смаль у Липниківському лісництві, фото: ДержлісагентствоНайбільше українського лісу експортують у Туреччину В одному зі своїх дописів ви повідомляли, що Європейська комісія поставила Україні чи не найвищу оцінку за збереження лісів. Як таке можливо, адже ми ледь не кожного тижня бачимо повідомлення від правоохоронців про незаконні рубки, затримання чорних лісорубів тощо?Випадки, про які ви кажете, зрозуміло, є, але це – тактичний рівень. Ми з цим боремося на щоденній основі. Але ми справді отримали дійсно найвищий статус від Європейської комісії. Це, по суті, є визнання Європейським Союзом наших реформ. Це стратегічний рівень. Це була складна робота і сума великої кількості факторів, яка дозволила нам отримати найвищий статус. Він звучить як статус країни із низьким рівнем ризиків для експорту лісоматеріалів і продукції з деревини до країн Європейського Союзу. Це означає те, що наші експортери отримають певні привілеї, коли у 26-му році у ЄС запрацює регламент EUDR. Це будуть ланцюги прослідковування сировини зі сторони Європейського Союзу. Наші експортери отримають більший рівень довіри, бо ми – в одному ряду і з Німеччиною, і з Австрією, і з Францією. Це результат реформування. За останні кілька років здійснили інституційну реформу лісової галузі, створили єдиного суб’єкта господарювання. У нас було майже 400 окремих лісгоспів, а тепер є ДП “Ліси України”. Це найбільший лісокористувач Європи. Вони оперують на площі 6,6 млн га при загальній площі лісів в Україні в 10,4 млн га. Ми також здійснили зміни у розподілі функцій. Тепер представники міжрегіонального управління лісового господарства мають лише функції контролю, а господарюванням займаються лісокористувачі. Таким чином тепер лісокористувач не видає сам собі лісорубні квитки, не приймає рішень, які можуть спричинити конфлікт інтересів. Це абсолютно розділена структура, де кожен несе відповідальність за свій напрямок. Друга велика частина, на яку звертають увагу європейці, – це є так звані внутрішні ланцюги прослідковуваності деревини, тобто походження деревини, яка потрапляє на експорт чи внутрішній ринок. Відповіддю на це став наш цифровий ланцюг прослідковуваності, який з 2021 року ми суттєво доопрацювали, а у 23-му році запустили електронний лісорубний квиток. І лісорубний квиток тепер нам дозволяє чітко розуміти, що є підставою для тієї чи іншої рубки. Так само як у випадку із цим Шипотом. У нас є всі документи, які були подані лісокористувачем на цю рубку. Їх неможливо вже підробити, чи відкласти кудись вбік. Також запроваджена електронна товаротранспортна накладна із фотофіксацією наших вантажів, є електронний облік деревини, який є необхідним для всіх лісокористувачів – вони туди заносять об’єми заготівлі і продажу. Тобто ми розуміємо, скільки об’ємів той чи інший лісокористувач заготовив, скільки у нього тієї чи іншої продукції знаходиться, де, на якому складі і скільки він продав на офіційних торгах. У 2021-му році кардинально змінилась система продажу деревини. Якщо до того часу це була система прямих договорів, тобто бізнес приходив до конкретного лісгоспу, вони домовлялися про якусь ціну і підписували угоду, то з 2021 року ми перейшли на торгівлю на ліцензованих біржах. Це окремі інституції, яким видає ліцензію комісія з цінних паперів і фондового ринку. У 2023 році ми започаткували і ввели систему електронного сертифікату про походження лісоматеріалів, який є головним, коли мова йде про експорт деревини. Ці системи між собою наскрізно пов’язані, починаючи від лісорубного квитка, продовжуючи товаротранспортною цифровою накладною, електронним обліком деревини і сертифікатом про походження. Коли документообіг був паперовим, у нас практично не було відмов у наданні сертифікатів про походження. Бо наші тероргани не мали інструментарію для перевірки документів, які їм подавали. Зараз у нас відмовляють практично кожному четвертому заявнику – бізнес подає недійсні документи, чи має недостатньо підстав на отримання сертифіката. Тому Україна нині є однією з найбільш підготовлених країн Європи до запуску нових регламентів з 2026 року. А скільки Україна експортує деревини до Європи і чи лише до ЄС?Для того, щоб ви зрозуміли прив’язку по цифрах, я спочатку скажу, що об’єм заготівлі деревини торік складав 15 млн кубічних метрів. При цьому приріст кубомаси у лісі за рік 35 млн. Тобто з 35 млн кубічних метрів, які приростають за рік, ми заготовили лише 15 млн кубічних метрів при ліміті у 25 млн кубометрів. Це відповідь тим, хто закидає, що у нас є якісь зловживання.Тепер щодо експорту. За нашими сертифікатами ми можемо проаналізувати, що з країни виїхало 2,5 млн кубічних метрів деревини. Три країни, які є найбільшими отримувачами, – це є Туреччина, це є Молдова, це є Угорщина. Далі йдуть Польща, Литва, Німеччина та Румунія. Це щодо лісоматеріалів. Якщо ми говоримо про дров’яну продукцію, то тут головний наш партнер – Румунія. Звичайно, якщо говорити про невеликі партії, то наша карта поставок охоплює ледь не увесь світ.Чи можна заготовляти дрова на полях, які заросли лісомВи згадали про дрова. Восени минулого року був прийнятий закон, який став джерелом мемів через штрафи за зберігання дров. Хоча загалом його мета була перешкоджати незаконним вирубкам. На вашу думку, у нього спеціально були внесені такі абсурдні норми, аби він не мав шансів набути чинності? Я не вірю в те, що це був чийсь злий умисел виписати його таким чином, аби він став непрохідним. Мабуть, колеги, які займались підготовкою, недостатньо вивчили ризики, які несуть ті чи інші норми. Відразу скажу, що Держлісагентство не брало участі у розробці цього законопроєкту.Тобто автори з вами не консультувались? Ми були долучені уже фінальних стадіях, коли він вже був розроблений і був готовий до винесення у сесійну залу і власне, уже відбувався цей увесь скандал. Нажаль, це виникло, напевно, через недостатнє опрацювання деталей, хоча мета законопроєкту – боротьба з незаконною сировиною. Слабким місцем цього документу було те, що не було передбачено, яким чином ця сировина може з’явитись на людському подвір’ї. По суті, зʼявилася колізія, коли людина може заготувати у себе на ділянці дрова з самосійного лісу, скласти у себе у дровнику, і стати порушником закону. Під цими самосійними лісами зайняті чималі площі, зокрема на Львівщині. Чи переводять їх офіційно у ліси та чи має право людина заготовляти дрова там, де за документами це ще не ліс, а поле?По-перше, що таке самосійний ліс? Це ліс, який виріс сам по собі. У переважній більшості це землі сільськогосподарського призначення. Ми провели аналіз космічних знімків ще у 2021 році і, на свій подив, виявили 2 млн га таких лісів в Україні. Держлісагентство подало клопотання в органи місцевої влади на всю цю площу самосійних лісів, аби перевести їх у категорію лісу. Без погодження місцевих рад ми не можемо цього зробити. Ми отримали погодження на 50 тис. га. На фоні цих 2 млн га здається, що це небагато. Але річна площа розрахункової лісосіки в Україні – 30 – 35 тис. га, тож ми перевели в категорію лісу півтори річних лісосіки. В умовах, коли п’ята частина лісового ресурсу недоступна через війну, природа дає подарунок у вигляді цих самостійних лісів. Ми повинні за нього боротися.Щодо того, чи має право людина прийти і заготовляти ліс на цих ділянках. У цих ділянок є власник. І якщо це землі сільськогосподарського призначення, власник може прийти і заготовити цей ліс, розкорчувати дерева і посадити там соняшник. Він має право це зробити. Чи порушать закон інші люди, які не є власниками цієї ділянки, але вирубають той ліс? Однозначно, так. Тому що вони прийдуть на чужу ділянку. Але якщо власник не проти, то, відповідно, закон не порушується.Коли правоохоронний орган, який захоче встановити походження тієї чи іншої партії з деревини, матиме доказ, що це заготовлено на самосійних територіях, відповідно, не матиме підстави затримувати цей вантаж. Людина просто зібрала урожай, але не із сільськогосподарських культур, а лісовий. Тут проблема тільки на рівні збереження цих цінних екосистем. Через два роки у Карпатах не буде суцільних рубок лісуВи анонсували перехід до наближеного до природи лісництва за два роки. Що це означає? Наближене до природи лісівництво – це абсолютно інакша парадигма господарювання. Мова йде про перехід від суцільних систем рубок до вибіркових. Іншими словами, на тій ділянці, де буде відбуватися рубка переформування, постійно буде рости ліс. Неозброєним оком неможливо буде помітити, що там щось відбувається. Рубка переформування – це потужний інструмент. Вона дозволяє не просто зробити насадження більш стійким, а й більш продуктивним. Крім того, що це завжди буде зберігати ліс на ділянці, то продуктивність цього деревостану, буде вищою.Наші експерименти показують, що ми можемо говорити про збільшення річного приросту на одному гектарі, десь в середньому із 4 – 5 кубічних метрів на один гектар до 12. Уявляєте? І це досягається саме отакими от методами наближеного до природи лісівництва.
Ділянка переформування у Липниківському лісництві, фото: ДержлісагентствоМинулого року була прийнята постанова Кабінету Міністрів № 454, яка задекларувала, серед іншого, дві важливих норми. Перша – відмова від суцільних рубок головного користування у Карпатському регіоні. Це чотири області. Друга – унормування рубок переформування.Станом на зараз у нас лишається трошки менше як два роки, аби ми зробили всі необхідні підготовчі роботи для старту у 27-му році. Нам потрібен перехідний період. Лісова галузь працює за чіткими планами, які складаються на десятиріччя. І для цих територій, для цих лісосік у Карпатах були розраховані плани з огляду на те, що там дозволені суцільні рубки головного користування. Тепер вносять зміни у ці плани. Лісівники проходять навчання, щоб опанувати цю науку.Підходи до господарювання лісом із суцільними рубками йдуть ще з часів Радянського Союзу, навіть із часів Австро-Угорської імперії. Тоді території засіяли плантаційним способом, аби вирубати це років через 80 і зробити нове насадження. В результаті, крім того, що таке насадження менш продуктивне, то воно ще й більш уразливе до стихії та шкідників. Наближене до природи лісівництво покликане змінити оце чисте одновікове насадження і перетворити його на різновікове, мішане і багатоярусне. Так, як виглядає справжній ліс, природний. Як виглядає праліс чи квазіпраліс. Тобто точно не одновікове чисте насадження. Тобто на місцях масових рубок у Карпатах більше не висаджуватимуть, скажімо, виключно сосни, а різні породи?Абсолютно вірно. Нові насадження будуть робитися із врахуванням оцих от підходів. Звідки у Карпатах взялося така величезна кількість оцих от одновікових насаджень? Після Другої світової війни була колосальна рубка, бо країну потрібно було відновлювати. І оскільки хвойні насадження мають вік стиглості приблизно 80 років, то все, що посадили тоді, зараз якраз досягло цього віку стиглості. Воно є уразливим, воно насправді не є корінним деревостаном для Картпат. Це не той ліс, який ріс тут споконвічно.І от ми створили штучні ліси, які швидше росли, тому що хотілося швидшого результату. Але на довгі дистанції, вони програють оцим підходам наближеного до природи лісівництва. І це не наше ноу-хау – це кращі практики Європи. Саме зараз група наших колег перебуває в Німеччині, де вони вивчають ці практики. Ми очікуємо на повернення наших колег з новими знаннями, які ми зможемо досить швидко застосувати на практиці.