Про це в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповів головний архітектор Львова Антон Коломєйцев. <img style="height:657px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/391000_392000/391681_481081195_644123751888007_645776359270978582_n_new_960x380_0.webp" alt="">"Львівські стандарти мають рекомендаційний характер, обов’язковими є ДБН"Коломєйцев зазначив, що ще до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, у Львові почали впроваджувати рекомендації щодо облаштування тимчасових укриттів у так званих об’єктах подвійного призначення. Наприклад, підземні паркінги мали бути пристосовані для використання як укриття в разі потреби. "Ми пропонували, щоб ці приміщення відповідали базовим вимогам: мали вентиляцію, санвузли, рухомі конструкції для зручності перебування людей. І вже тоді, до повномасштабної війни, деякі забудовники почали враховувати ці рекомендації. А коли почалася війна, ми побачили, що навіть у завершених об’єктах забудовники відкривали доступ до таких укриттів не лише для мешканців будинку, а й для людей із сусідніх будівель, що значно покращило загальну ситуацію", – відзначив Коломєйцев. Головний архітектор додав, що після повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що міські рекомендації потрібно деталізувати й поглибити. Тому були проведені консультації з Державною службою з надзвичайних ситуацій та іншими експертами. У результаті додали нові вимоги: наприклад, наявність баків із проточною прісною водою, яка не застоюється, щоб у разі завалів люди могли певний час вижити, маючи запаси. Також з’явилася рекомендація передбачити опалення в укриттях, адже перебувати кілька годин у холодному приміщенні під час повітряних атак — некомфортно та небезпечно, особливо в холодну пору року. Відповідно, ці та інші рекомендації були офіційно зафіксовані як стандарти для Львова."Наші львівські стандарти мають рекомендаційний характер, але вони вплинули на підвищення якості та відповідальності забудовників. Проте на національному рівні є обов’язкові документи — державні будівельні норми (ДБН). Улітку 2023 року були прийняті нові ДБН щодо захисних споруд цивільної оборони, які набули чинності в листопаді 2023 року. Вони замінили старі норми, що діяли понад 10 років, і врахували наші ініціативи, а також результати консультацій із експертами на рівні міністерства. Ці норми дуже жорсткі: наприклад, кожне укриття має відповідати стандартам протирадіаційного захисту, і це не рекомендація, а обов’язкова вимога для всіх об’єктів", – наголосив Коломєйцев.Як ухвалюють нові проєкти та хто їх контролюєПроєкти нових будівель проходять через містобудівну раду, де присутній і представник ДСНС, котрий стежить за відповідністю проєктів вимогам безпеки. Архітектори мають враховувати ці стандарти: наявність укриттів, доступ до них, можливість проїзду пожежних машин та інші аспекти безпеки. "Ми передаємо наші рекомендації та інструкційні розрахунки до Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка перевіряє, чи відповідає поданий проєкт заявленим намірам, зокрема щодо кількості паркомісць, розміру укриттів та їхньої інфраструктури. Контроль за дотриманням ДБН здійснюється через експертизу проєктів. Її проводять державні або приватні експертні організації, причому експерти несуть кримінальну відповідальність, якщо затвердять проєкт, який не відповідає нормам. На практиці я не чув, щоб ці норми ігнорувалися, особливо у Львові. Звісно, це підвищує витрати на будівництво — потрібні міцніші конструкції, якісніші матеріали, більше інвестицій у безпеку. Але, враховуючи виклики війни, це виправдано", – каже Коломєйцев. Тобто загальний механізм такий: забудовник подає документи на отримання дозволу на будівництво разом із експертним звітом, який підтверджує відповідність ДБН. Далі Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) перевіряє ці документи, звіряє їх із містобудівними розрахунками та концепціями. Якщо все відповідає, видається дозвіл. Після завершення будівництва об’єкт вводиться в експлуатацію лише за умови, що збудоване відповідає початковому проєкту — це також компетенція ДІАМ. "Наш департамент архітектури, згідно із законом, не має повноважень контролювати виконання, це виключно функція інспекції. Але ми бачимо, що система працює: деякі об’єкти змушені кілька разів доопрацьовувати проєкти, щоб відповідати вимогам, зокрема щодо укриттів, доступності для людей із інвалідністю чи підключення до мереж. Тому усі нові багатоповерхівки у Львові обладнані укриттями, бо це вимога закону, підкріплена нашими рекомендаціями", – говорить Коломєйцев. Архітектори переосмислюють планування будинків<img style="height:500px;width:843px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/283000_284000/283661_dji0018-85766e9b_new_960x380_0.webp" alt="Ратуша">Крім цього, головний архітектор Львова додав одну цікаву деталь, на яку звернули увагу архітектори при проєктуванні нових багатоповерхівок. "Ми запропонували архітекторам звернути увагу на досвід Ізраїлю з так званими "кімнатами безпеки" (мамад). Це захищені приміщення в квартирах, які не витримують прямого влучання ракети, але рятують від уламків. А уламки — одна з головних причин жертв, як показав досвід, наприклад, на Сихові, де розбите скло радянських будинків призводило до трагедій після прильотів. Такі кімнати можуть бути перспективним рішенням, особливо коли люди не встигають спуститися в укриття під час сирени. Ми рекомендували, щоб стіни таких кімнат стояли на фундаменті, мали певну товщину, віконниці тощо", – каже Коломєйцев. Він відзначив, що ця ідея вже втілюється. Наприклад, у проєкті на вул. Стрийській, 48 (LvivTech.City), де працюють київські архітектори з "Архіматики", планують облаштувати в квартирах кімнати безпеки з вентиляцією та іншими зручностями. "Це великий об’єкт, де вже є офісна будівля, а позаду неї буде житлова забудова. Такі ініціативи показують, що архітектори переосмислюють планування будинків із урахуванням війни. Є державні норми, є наші львівські стандарти, які ринок сприйняв серйозно, і є локальні архітектори, які адаптують ці вимоги під конкретні проєкти, іноді навіть посилюючи їх. Це сприяє поступовому прогресу в будівельній сфері, коли напрацьовані рішення з часом стають обов’язковими для всіх", – підсумовує Коломєйцев.Нагадаємо, у серпні минулого року у Галицькому районі Львова відновили велике укриття, якому понад 70 років. А на вулиці Стрийській, 109 планують відремонтувати укриття на 150 людей, яке збудували ще у 1978 році.