“Еспресо.Захід” розповість про життєвий шлях Івана Малковича, який створити дещо унікальне в українському культурному просторі.Представник шляхетського роду Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 року в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області в родині Антона та Юлії Малковичів. Його дитинство пройшло в мальовничій Гуцульщині, серед карпатських краєвидів, які згодом пронизуватимуть його поезію. Родина Малковичів належала до нащадків галицької околичної шляхти з гербом Сас. А його дядько, Петро Арсенич був істориком і до будинку Малковичів на літні вакації приїздило дуже багато науковців, які були дисидентами. Що також вплинуло на світогляд юного Івана. Цікаво, що батько Івана разом із дружиною брав участь у виставах місцевого театру. Маленький Іван також долучався до театральних постановок, зокрема грав у п’єсі Олексія Коломійця “Фараони”, з якою трупа об’їздила довколишні села.Після закінчення школи, Іван вступив на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища імені Дениса Січинського. Однак у 1980 році, завершивши училище, Малкович вирішив продовжити освіту на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Університетські роки збіглися з періодом радянської цензури та обмежень, але саме тоді молодий Малкович почав заявляти про себе як поет, хоча почав писати ще з 8 років. У 1981 році, у 19-річному віці, його вірші з’явилися в “Літературній Україні” зі вступним словом Дмитра Павличка, а на семінарі молодих авторів в Ірпені його визнали найкращим молодим поетом. Після закінчення університету в 1985 році Малкович працював учителем, літературним редактором у видавництвах “Веселка” та “Молодь”, а також у дитячому журналі “Соняшник” і на “Укртелефільмі” як головний редактор дитячих програм. Цей досвід став основою для його подальшої видавничої діяльності. У 1986 році він став наймолодшим членом Спілки письменників СРСР, а його першу поетичну збірку “Білий камінь” (1984) схвально підтримала видатна Ліна Костенко.Як Малкович став видавцем
На початку 1990-х, у часи становлення незалежної України, Іван Малкович відчув потребу і побачив бізнес можливості, щоб створювати якісну дитячу літературу українською мовою. У 1992 році він заснував видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, назване на честь оповідання Івана Франка “Грицева шкільна наука”, де діти вчилися читати за складами “а-ба-ба-га-ла-ма-га”. Цікаво, що вибір назви також пов’язаний із сімейною історією: кажуть, що прародич Малковича, Степан Арсенич, у 1880 році врятував Івана Франка від голодної смерті, доставивши його до Нижнього Березова. Першою книгою видавництва стала “Українська абетка” (1992), створена під впливом сина Малковича, Тараса. Іван мріяв, щоб абетка починалася не з буденних слів, а з “ангела” – і це стало філософією його видавництва: підносити сенси, а не спрощувати. “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” швидко здобуло репутацію видавництва, яке створює високохудожні книги з ілюстраціями таких майстрів, як Владислав Єрко, Катерина Штанько та Кость Лавро. Важливо відзначити, що Малкович особисто відбирав твори для видання, тому його рішення привезти “Гаррі Поттера” в Україну стало важливим кроком у популяризації світової літератури серед української молоді, сприяючи розвитку дитячого та підліткового читання через популярність “Поттеріани”. З 2002 року видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” під його керівництвом стало першим, яке переклало й видало серію книг Дж. К. Ролінґ українською мовою. Переклади, здійснені Віктором Морозовим та іншими, здобули величезну популярність, а якісне оформлення книг із ілюстраціями зробило їх культовими для українських читачів. У тому ж 2002 році Форум видавців у Львові визнав Малковича найкращим видавництвом року, а в 2004-му Малковича назвали найкращим директором видавництва. З 2008 року видавництво розширило асортимент, почавши видавати “дорослу” літературу, зокрема твори Ліни Костенко, Юрія Андруховича та Сергія Жадана. Загалом книги “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” перекладено у 22 країнах, а загальний наклад перевищує 4 мільйони примірників. Видавництво принципово не публікує нічого російською мовою, сприяючи популяризації української.Чому Малкович – культурний феномен Іван Малкович відомий як поет, видавець і культурний діяч, чия діяльність має величезний вплив на українську літературу. Його поетичні збірки, такі як “Білий камінь” (1984), “Ключ” (1988), “Із янголом на плечі” (1997), “Вірші на зиму” (2006) і “Подорожник з новими віршами” (2013), стали подіями в українському літературному процесі. Вірші Малковича, перекладені англійською, німецькою, польською, грузинською та іншими мовами, захоплюють своєю тонкою лірикою, філософською глибиною та зв’язком із українською традицією. У 2017 році за збірку “Подорожник з новими віршами” він отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Як видавець, Малкович створив бренд, який асоціюється з якістю та любов’ю до книги. Проєкти, як-от тритомник “100 казок” чи “Улюблені вірші”, стали класикою української дитячої літератури. Його видавництво відкрило світові таких ілюстраторів, як Владислав Єрко, чия “Снігова королева” вважається Малковичем ідеальною дитячою книгою. У 2004 році він отримав міжнародний Орден Усмішки за внесок у радість дітей, а в 2012-му журнал “Кореспондент” назвав його “Людиною десятиліття”. Малкович не просто видає книжки – він відстоює естетичні, мовні та культурні стандарти, часто на шкоду комерційній вигоді. Його книги стали справжнім подарунком, яким можна пишатися. Він завжди виступав проти безглуздих спрощень мови в перекладах, за оригінальну стилістику та повагу до читача.Малкович також відомий своєю громадянською позицією. Він вважає, що мистецтво й політика в сучасному світі нероздільні, і через свої книги сприяє утвердженню української ідентичності. Його видавництво стало культурним мостом, що поєднує покоління та країни, а також захоплює уяву юних читачів, стимулюючи їх все більше читати і думати. Тож Іван Малкович – це та людина, яка живе заради слова й культури. Від карпатського села до київських літературних кіл і створення легендарного видавництва – його шлях є прикладом того, як талант і відданість можуть змінити культурний ландшафт країни. У свої 62 роки Іван Малкович залишається чарівником української книги, який продовжує надихати читачів і творити дива.Читайте також: Іван Малкович: Не раз стикався, що україномовних людей трактують як аборигенів