Про це “Еспресо.Захід” повідомили у Першому медичному об’єднанні Львова.Тарас Левкович зі Львівщини з 2017-го служить у Національній поліції. Торік у червні він перевівся до стрілецького спецпідрозділу “КОРД”, у складі якого поліцейські виконують завдання підвищеної складності у зоні бойових дій, і понад рік служив на Донеччині. “Просив Бога, щоб жити”Якось між виконанням бойових задач Тарас гортав TikTok, побачив гарну дівчину та написав їй. І Віка, яка до того не вірила в онлайн-знайомства, вирішила відповісти захисникові. Вона теж зі Львівщини і вже під час наступної відпустки Тараса вони побачилися та почали зустрічатися. “Мені з ним було так легко та комфортно, ніби знала його все життя”, – пригадує Віка.Цьогоріч 5 серпня Тарас підірвався на міні і відразу зрозумів, що втратить ноги. Але в ту мить він думав лише про Віку. Каже: “Просив Бога, щоб жити. Бо якщо я би загинув, я не знаю як вона це пережила б». Дівчина ж, коли дізналася про важке поранення коханого, теж молилася, аби Господь зберіг Тарасові життя. А перші слова, які сказала йому при зустрічі, були такі: “Я люблю тебе! Ми все зможемо. У нас буде сім’я і діти. Всі наші мрії збудуться”.Відтоді Віка завжди поруч і разом із Тарасом проходить крізь усі випробування на шляху до його відновлення. Хлопець втратив обидві ноги, пошкодив ліву руку, пережив відмову нирок і гемодіаліз. А лікарі в Дружківці та Дніпрі буквально боролися за його життя. І Тарас впорався – заради Віки і їхнього спільного майбутнього. “Хочу стати на протези”Нині захисник проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN, старанно займається і показує хороші результаті. “Через тиждень він почав сам сідати у ліжку. Через два – пересів з ліжка на крісло колісне і почав їздити на заняття у реабілітаційні зали. Тарас – це дуже вмотивований пацієнт, який прикладає багато зусиль”, – розповідає фізична терапевтка Христина Цап. Скоро виповниться рік як Тарас і Віка зустрічаються. Вони вірять, що попереду їх чекає довге і щасливе життя разом. Ще до поранення закохані обговорювали весілля, дітей, спільний дім і нині продовжують рухатися до своєї мрії. “Я хочу стати на протези, ходити, відновитись. Знаю, що буде важко, але мене не зупинить ніщо. Якщо я вижив, то все інше точно зможу здолати!” – каже захисник.
фото: Перше медичне об’єднання ЛьвоваЧитайте також: Вогонь не зламав: боєць” Азову” Артем Потапенко відновлюється у Львові та готується повернутися на фронт