“Еспресо.Захід” розповість про традицію розписування яєць, яка сягає глибокої давнини і як вона трансформувалася у сучасні писанки. Історія виникнення традиції українського писанкарства
Археологічні знахідки свідчать, що декоровані яйця існували на території сучасної України ще в часи трипільської культури (IV–III тис. до н.е.), а також у скіфських та сарматських похованнях. У дохристиянській традиції яйце символізувало життя, родючість, весняне пробудження природи та зв’язок із космосом. Вважалося, що розписане яйце має магічну силу, здатну захищати від зла, сприяти урожаю чи приносити здоров’я. Та найдавніші збережені українські писанки сягають XII- XIIІ століть, їх виявляли у багатьох регіонах України, зокрема, на Львівщині, Рівненщині, Франківщині. Це глиняні писанки, які були поширені в Київській Русі, їх виготовлялися в майстернях після поширення християнства. Техніка писанкарства, відома як “батік”, передбачає нанесення воском орнаментів на яйце, після чого його занурюють у барвники. Візерунки традиційно включають геометричні фігури, рослинні мотиви, зображення сонця, зірок, тварин, а кожен символ має своє значення. Наприклад, спіраль символізує вічність, а “безконечник” – захист від злих сил.Традиція декорування яєць не є унікальна для України, але українські писанки вирізняються своєю складною символікою та технікою. Загалом писанкарство поширене серед слов’янських народів. Польські “pisanki” схожі на українські, але мають простіші орнаменти. У Росії популярні “крашанки” – яйця, пофарбовані в один колір, які зустрічаються і в Україні, адже мають грецьку традицію, яка перейшла до нас через Візантію. У західній Європі, наприклад у Німеччині, Австрії чи Великій Британії традиція фарбування яєць теж пов’язана з Великоднем, але візерунки зазвичай простіші, а яйця використовують для дитячих ігор (їх ховає великодній кролик). Проте жодна з цих традицій не досягла такого рівня складності та символізму, як українське писанкарство, яке поєднує дохристиянські вірування, християнську духовність і унікальну естетику.Зв’язок із християнствомІз приходом християнства в Київську Русь у X-ХІ століттях традиція розписування яєць набула нового значення. Яйце стало символом Воскресіння Христового, а писанки почали асоціювати з Великоднем. За християнською традицією, яйце уособлює гроб Господній, з якого народжується нове життя. Червоний колір, який часто використовується в писанках, символізує кров Христа та його жертву.Писанки стали невід’ємною частиною великодніх обрядів. Їх дарували рідним, друзям, використовували в церковних освяченнях та обрядових іграх, таких як “битки” (чия писанка не трісне) чи “котилася писанка”. У деяких регіонах України писанки клали на могили померлих як символ вічного життя. Водночас дохристиянські символи, як-от сонце чи дерево життя, гармонійно вплелися в християнську традицію.Сучасна традиція писанкарства в Україні
писанкарство, Фото: Андріана Стахів Писанкарство в Україні має регіональні особливості. Наприклад, на Гуцульщині та Буковині переважають складні геометричні орнаменти з яскравими кольорами, на Полтавщині та Черкащині – рослинні мотиви, також присутні звірині мотиви, а на Поділлі – монохромні візерунки з глибоким символізмом. Кожен регіон зберігав свої унікальні техніки, кольорові гами та значення орнаментів, що робить українські писанки надзвичайно різноманітними.Кольори на писанках мають особливе значення, яке може різнитися залежно від регіону. Червоний – життя, любов, радість, але також і кров Христа. Чорний – земля, вічність, пам’ять про предків, часто використовується як фон. Білий – чистота, невинність, духовність. Жовтий – сонце, урожай, добробут, зелений – весна, відродження, природа, синій – небо, здоров’я, духовна гармонія.За традицією писанки створювали переважно жінки, і цей процес вважався сакральним. Перед початком роботи майстрині молилися, а яйця розписували в тиші, зосереджено, вкладаючи в них добрі побажання. Писанки не лише прикрашали, а й використовували як обереги: їх клали в колиску немовлят, у хлів для захисту худоби чи під поріг будинку для добробуту.Сьогодні орнаменти писанок зберігають своє символічне значення, але також використовуються як декоративний елемент у мистецтві, дизайні та навіть моді. З кожним роком писанкарство відроджується як спосіб збереження культурної спадщини та знаходить все нових поціновувачів. Адже кожен орнамент на писанці – це не просто малюнок, а певне закодоване побажання добра, захисту, чи процвітання, що робить писанки унікальним явищем української культури.Як зробити свою писанку 
Писанка, Фото: FreepikЯкщо ви хочете зробити свою писанку, то для цього треба трішки терпіння, бажання і кілька простих речей. Передусім потрібне яйце – краще біле, бо на ньому краще видно кольори. Його треба добре вимити водою з содою або оцтом, щоб знежирити поверхню. Якщо хочете зберегти писанку надовго, можна взяти видуте яйце (без вмісту всередині). Далі вам знадобиться писачок – це такий інструмент, яким наносять розігрітий віск на яйце. Його можна зробити самостійно або придбати. Писачок нагрівають над свічкою, а потім занурюють у віск. Гарячим воском малюють на яйці лінії й візерунки – ті ділянки, які мають залишитися певного кольору. Спершу малюють ті частини, які залишаться білими, бо фарбування завжди починається зі світлих барв.Після першого нанесення воску яйце занурюють у світлий барвник, наприклад, у жовтий. Коли воно висохне, далі знову наносять віск на ті місця, які повинні бути жовтими. Потім яйце фарбують в оранжевий, потім у червоний, далі зелений, синій чи навіть чорний – усе залежить від задуму. З кожним новим кольором малюнок вкривається новими шарами воску, ніби росте.Коли всі кольори нанесено, і малюнок завершений, віск треба акуратно зняти. Для цього яйце обережно підігрівають над свічкою або біля тепла, щоб віск розтопився, і витирають його серветкою. Під ним відкривається справжній малюнок – барвистий і яскравий. Готову писанку можна злегка натерти олією, щоб вона блищала.Читайте також: Яйця, паска і ковбаска: у скільки обійшовся цього року великодній кошик у Львові