Детальніше Євген розповів в етері Еспресо.Представимо нашого колегу, який, щоправда, вдягнутий вже в інший етерний одяг, так би мовити — Євген Міклушка, інструктор БПЛА Нацгвардії України, журналіст телеканалу Еспресо донедавна, чи вже трошки давно.Вже три роки.Євгене, вітаємо тебе. Не сумуєш за цивільними піджаками?Радий вітати. “Сумую” — це дуже м’яко сказано. Мрію про той день, коли з гордістю зможу зняти з себе військовий однострій. В моєму випадку це форма одягу — «хижак». І повернутися до свого довоєнного життя, коли я вранці одягав не військову форму, а гладив собі сорочку, піджак, штани, туфлі, і з радістю їхав до цієї студії робити свою роботу з вами, колеги.Але поки що ще маємо незавершені справи, які ми намагаємось вирішити, а ви, я сподіваюся, нам в цьому допоможете.Що це за незавершені справи, власне, у твоїй царині теперішній? Ну, власне, я безпосередньо займаюсь зараз підготовкою майбутніх операторів дронів підрозділу “Тінь Лева”, а також бойовим злагодженням тих операторів дронів, які вже відвоювали, вернулися на ротацію, відпочили і мають потребу освоїти якесь нове обладнання для того, аби бути ще ефективнішими, ще більш корисними в зоні виконання бойових завдань.Розкажи детальніше: як війна змінила підходи до використання дронів і як зараз відбувається обмін досвідом? Війна в Україні, російсько-українська війна, абсолютно змінила і переписує сьогодні військову доктрину усіх країн, в тому числі країн НАТО, на яких ми постійно рівняємося. Просто для розуміння: не так давно я приїхав з навчання у Британії, де ми багато спілкувалися зі своїми колегами, в тому числі заокеанськими колегами.Коли вони дивляться на те, як ми використовуємо дрони, в тому числі деколи звичайні цивільні дрони, які не мали військового призначення, вони дивляться з захопленням і десь розуміють, що їм є чому повчитися у нас. Тобто ми їдемо до них на навчання, але тепер вже вони, на тих навчаннях, вчаться у нас. Навчання — це завжди двосторонній процес: ми навчаємось того, за чим їдемо, а вони від нас навчаються того, чого маємо освоювати ми.Зрештою, не дарма наш президент нещодавно американському сказав: “У вас є класні ракети”. А в нас є багато дронів. І самими ракетами вже війни не виграються. Це лише один з елементів.Скільки часу потребує це навчання? Тут уже треба дивитися, на яких дронах ми навчаємо людей. Насправді в Національній гвардії загалом та в нашому підрозділі “Тінь Лева” зокрема ми навчаємо літати на різному асортименті дронів. Це від всім добре відомих Mavic’ів, які називали «весільними дронами», до речі, як на мене, не несправедливо. Але, починаючи від Mavic’ів, у нас курс триває два тижні. Ми навчаємо людей в умовах, максимально наближених до реальних — тоді як у цивільних школах дають можливість пройти такий курс за тиждень, у нас він триває два тижні.За потреби ми його продовжуємо, бо навчаємо не окремо пілотів, а одразу цілі екіпажі в певних кількостях. Наша мета — по-перше, навчити людей вижити на війні, операторів БПЛА; по-друге, прищепити їм розуміння того, що від ефективності їхньої роботи залежить доля піхотинців, які стоять попереду.Третє: ми робимо від себе все можливе для того, аби наші вихованці, приїжджаючи в зону виконання бойових завдань, одразу могли працювати на всіх дронах, які здійснюють розвідку переднього краю фронту. Це ті дрони, які за своїм функціональним призначенням здійснюють розвідку переднього краю фронту — аутелі, матрикси, інші розвідувальні платформи. Це найпростіша історія — вона триває близько двох тижнів.Який наступний рівень підготовки? Наступний левел — це ударні дрони, дрони-камікадзе, відомі FPV-дрони. Вони розвиваються, проходять свій шлях еволюції у нас; ці технології теж прийшли з цивільного життя, і ми та наш противник навчилися їх застосовувати в зоні виконання бойових завдань.Такі навчання вже складніші: вони тривають від одного місяця і довше. Це напрямок, який постійно розвивається, тут потрібно постійно самовдосконалюватися, оскільки технології не стоять на місці, зокрема ті, що стосуються ударних дронів. Наступний етап розвитку оператора БПЛА у нас — використання легких бомберів.Після цього йдуть важкі бомбери; і коли військовослужбовець осягнув середній рівень, його можна відправляти на навчання на БПЛА літакового типу. Там є монокрило й інші літаючі апарати літакового типу, де вже потрібно більше навичок, і дуже рекомендовано, аби військовослужбовець мав попередню пройдену школу. Ви оголосили набір у підрозділ БПЛА в 45-му полку Нацгвардії. Розкажи про це детальніше. Де базується підрозділ і які його завдання? Так, зараз ми оголосили набір у підрозділ БПЛА «Тінь Лева» нашого 45-го полку Національної гвардії України. Це військова частина А4114, яка базується у Львові. Ми виконуємо бойові завдання на різних напрямках фронту, але тут наше ядро. І тут ми чекаємо потенційних рекрутів, які можуть приєднатися до команди операторів БПЛА.Чи є обмеження за віком або якимись навичками? Ви знаєте, я тренував і 18-річних юнаків-добровольців, і 59-річного дядька — назвімо його так. І насправді якщо він літав дещо гірше, то в плані організаторських здібностей і володіння паяльником він перевершував інших молодих. Тут не тільки історія про людину, яка сидить за пультом і літає: в складі екіпажу є зовсім різні ролі.Якщо ми говоримо про екіпаж FPV-дронів, то, окрім самого оператора БПЛА, є штурман. Вони зазвичай повинні бути взаємозамінними: один у певний момент виконує одну роль, інший — іншу. У нього немає пульта в руках, але його робота не є менш важливою — це авіаційний сапер. Людина, яка має юридичне право і, головне, навички для того, аби приєднати вибухівку до дрона.Ще є авіаційний технік — людина, яка не літає на дроні, але вміє правильно налаштувати його під конкретне завдання. Робота різна: навіть у складі екіпажів ВПЛА потрібні водії. Тому ми до себе запрошуємо і гарантуємо якісне навчання.Щодо інших критеріїв: чи має, наприклад, значення стать? Ні. Жодного. У нас на навчанні були жінки; вони нічим не кращі й нічим не гірші від чоловіків. Так, можливо, десь у фізичних моментах жінка не має такої вантажопідйомності, як чоловік, але це точно не є ключовим у роботі оператора БПЛА.Якщо говорити про двотижневий курс, коли людина знає, як запустити дрон, відлетіти з ним на певну відстань, щось зафільмувати і повернути, теоретично не розбити по дорозі — це мінімальна база. Далі ж, наскільки хтось є віртуозом, і наскільки велика відстань — знову ж таки, тут треба розуміти, на який тип БПЛА ми ставимо акцент. А якщо людина приходить з цивільного життя і вже вміє літати на дроні — чи це перевага? Коли йдеться про Mavic’и, людина, яка прийшла з цивільного життя — наприклад, я: коли прийшов в армію, то вже мав фах, бо в силі своєї професійної діяльності використовував дрони для зйомок телепрограм, журналістських розслідувань, блогів. Я вмів підняти дрон, відлетіти з ним на невелику відстань, щось зафільмувати, повернутися назад.Я думав, що це буде величезною перевагою в майбутній військовій роботі. Насправді ця перевага завершилась після першого дня навчань, бо далі почали вчити іншого: як вижити, як здійснювати розвідку тощо.Звичайно, ми вітаємо тих, хто перед тим пройшов якісь курси, подивився відео на YouTube, завершив навчання в цивільній школі — їх є вдосталь, особливо на заході України. Потрібне лише бажання. Якщо людина не знає, де пройти таку школу, ми можемо підказати. Зазвичай вони є безкоштовними, і тоді людина вже є більш підготовленою і має певні переваги.Чи є кар’єрне зростання в підрозділах БПЛА? Зростання кар’єрне — це вже залежить від цілей самого військовослужбовця. Я ніколи не мріяв про будівництво власної військової кар’єри, саме тому я — молодший сержант чи сержант, не офіцер. Але є люди, які себе знайшли в армії. Наведу приклад: людина в цивільному житті займалася електронікою, а зараз обіймає дуже високу посаду в підрозділі БПЛА і відчуває, що знайшла себе в армії. Такі випадки не поодинокі. Роботи тут знайдеться для всіх — і для айтішника, і для інженера, і для людини, яка займалася металом, і для журналіста, і взагалі для будь-кого. Неважливо, ким ви були в цивільному житті; важливо, чи хочете ви розвиватися в цьому напрямку.Читайте також: “Зараз ми сильніші за росіян в небі”: історія нацгвардійця, який вчить бити ворога дронами