«У мене найнецікавіше життя, яке взагалі є», — каже Олексій Приходько, позивний Адекватний, зв’язківець 91-го окремого батальйону. Але за цією фразою — не буденна історія служби.
Олексій пішов до ЗСУ добровольцем від самого початку повномасштабного вторгнення. Спершу він був санітаром. «Працював у морзі, то й вирішили: значить, медик. Я ще жартував: та ви не розумієте — там проводжають, а тут лікують», — згадує чоловік. Два роки він займався евакуацією поранених та приймав критичні рішення в польових умовах.
Після цього був новий етап — зв’язок. Олексій навчився «прошивати» рації, прокладати кабелі, розбиратися з устаткуванням. «А іноді доводилося швидко скручувати проводи, коли над тобою літає і вибухає», — пояснює він.
Він не любить говорити про «успішні операції» чи «подвиги». На його думку, важливіше — слухати командира, пильнувати побратимів і чітко розуміти, заради кого ти тут. Джерело натхнення — сім’я: «У брата — маленька донька, їй шість років. Вона дуже мене любить. Я знаю, чому я тут. Поки загарбники лізуть — треба воювати».
Про майбутнє Олексій каже просто: після Перемоги хоче поїхати до океану, потім побачити Європу і, можливо, створити сім’ю. Звичайні мрії людини, яка бачила війну зблизька — і зовсім не «нецікава історія».
The post «Адекватний»: шлях добровольця від санітара до зв’язківця 91-го батальйону appeared first on .