Управління фітосанітарної безпеки інформує
Проведеним моніторингом встановлено, що посіви озимого ріпаку заселяються капустяним стебловим та великим ріпаковим прихованохоботниками.
КАПУСТЯНИЙ СТЕБЛОВИЙ ПРИХОВАНОХОБОТНИК – жук довжиною 2,4-3,2 мм, чорного кольору. Жуки живляться частіше всього тканинами черешків і товстими жилками, розташованими на нижній стороні листової пластини. Шкідник спочатку прогризає тонку шкірку рослини, а потім виїдає неглибокі порожнини, навколо яких з часом утворюються специфічні здуття.
Після додаткового живлення та спарювання, самиці відкладають яйця безпосередньо в середню жилку листа, або в нижню частину черешка чи стебла. Максимальна плодючість однієї самки становить 280 яєць. Відродження личинок, залежно від температурних умов, відбувається через 5-12 днів. Личинки в середині рослини розвиваються 3-5 тижнів. Молоді жуки зазвичай з’являються у другій половині літа. За рік розвивається одне покоління шкідника.
Пошкодженні шкідником рослини відрізняються раннім дозріванням і наявністю недорозвинених і дрібних насіння. Всихання пошкоджених стебел призводить до зламу рослини в районі кореневої шийки і передчасного опадання насіння. Часто спостерігається загнивання рослин, пов’язане з потраплянням хвороботворних мікроорганізмів.
Для контролю появи та обліку стеблового капустяного прихованохоботника, як правило, використовують жовті чашки-пастки, які розміщують на відстані 15-30 м від краю поля. Пастка повинна розміщуватись на 15-20 см вище рівня рослин та повинна бути наповнена на 1/3 водою з додаванням будь-якого миючого засобу для кращого змочування комах.
ВЕЛИКИЙ РІПАКОВИЙ ПРИХОВАНОХОБОТНИК
У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинки прогризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування вздовж стебла. Пошкоджений пагін хворобливо потовщується, стає сплющеним або розтріскується, ріпак нерівномірно цвіте й достигає. У м’якоті стебла вздовж переміщення личинок видно коричнюваті сліди їхньої життєдіяльності. Найбільшої шкоди рослина зазнає у разі відкладення яєць у фазі від початку росту пагона до 30 см його висоти. Личинки можуть пошкоджувати також кореневу шийку. У місця пошкодження проникає патогенна інфекція, спричинюючи ураження такими хворобами, як фомоз, склеротиніоз, біла гниль, сіра гниль.
Проводять обробки із захисту рослин від шкідників за допомогою застосування дозволених згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» інсектицидів. Обробки слід проводити при встановленні оптимального температурного режиму для застосування препаратів.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Марія КУЗЬМЕНКО – державний фітосанітарний інспектор управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
The post Загроза для озимого ріпаку: як захистити посіви від прихованохоботників appeared first on .