Тарас Бачковський пішов на фронт у 2024-му, а через рік повернувся до Львова, де на нього ніхто не чекав. Ні дому, ні родини. Уже пів року він живе в притулку Центру «Джерело» на Кирилівській, там, куди з жовтня знову курсує «Автобус турботи». Наша журналістка побувала у Центрі і поговорила з Тарасом та людьми, які щодня відчиняють ці двері.
Тарас виглядає спокійно і впевнено, про себе розповідає коротко, майже рапортом. Рік служби. 58-ма окрема мотопіхотна бригада. Покровський напрямок, Харківщина. У руці –металева конструкція, зі здоров’ям проблеми. Списатися вдалося через сімейні обставини: у 2023-му на війні загинув його брат. Коли Тарас повернувся, з’ясувалося, що йти – нікуди.
«Лишився без хати, без сім’ї, без нікого. Лишився один. Взагалі», – каже він.
Screenshot
У пошуках допомоги, ветеран прийшов у «Джерело», тут і лишився. Каже, іншого варіанту поки не бачить:
«Більше немає таких організацій, які допомагають людям, у яких немає де жити. А жити десь треба».
На питання про умови відповідає однією фразою, і вона пояснює більше, ніж будь-який опис кімнати:
«Головне, що дах над головою. Це не в окопі, скажемо так, коротко».
Для людини з Покровського напрямку мірка проста: усе, що не окоп, – уже добре.
Найдовше в розмові з LMN Тарас говорить не про війну, а про людей, які його тут зустріли. Перелічує поіменно: Олександр Пап, Оленка.
«Дуже вдячний, що зрозуміли, почули мене».
Спершу – назватися
Олександр Пап – соціальний працівник філії соціальної роботи з бездомними людьми. Саме він веде Тараса. І саме з ним починається шлях кожного, хто переступає поріг на Кирилівській.
У приймальному відділенні людину реєструють. Вона називає себе і її одразу питають, чого вона потребує.
«Пропонуємо скористатися санітарно-гігієнічними послугами: можна покупатися, підстригтися, потрапити до лікаря, отримати чистий одяг і поїсти», – пояснює Олександр.
Screenshot
Ліворуч від входу – банк одягу. Тут же приймають лікарі: консультують і надають першу медичну допомогу. Колеги Олександра допомагають новоприбулим зорієнтуватися – для багатьох це перший за довгий час день, коли хтось питає не «що ти тут робиш», а «що тобі потрібно».
Автобус, який приїжджає по людей
До «Джерела» Тарас прийшов сам, але є й ті, хто до Кирилівської не дійде. Для них у Львові вже кілька років поспіль, щойно холоднішає, виходить на маршрут «Автобус турботи». Цьогоріч перший рейс вирушив 9 жовтня о 10:00 від Порохової вежі на Підвальній.
«Це не тільки про доставку людей до локацій. Це про турботу – щоб люди відчували підтримку міста. З тих чи інших причин люди залишаються без домівки, і для них це надзвичайно важливо», – каже Тетяна Колесник, керівниця управління соціального захисту.
Першого разу автобусом скористалися 16 людей, минулого тижня – 7. Число змінюється разом із погодою: що холодніше, то більше людей.
Когось автобус везе на ніч, когось просто помитися, поїсти, попрати речі, перевдягнутися, відновити документи. Цього року на Кирилівську приїжджають ще й медики Другого медичного об’єднання: можна поговорити із сімейним лікарем, зробити ЕКГ, перевірити рівень цукру. А підстригтися безкоштовно допомагають перукарі з профтехучилищ.
Ліміту на нічліжку немає.
«Визначеного терміну немає. Скільки людині потрібно скористатися послугою – стільки вона нею користується», – пояснює Тетяна Колесник.
А далі найважче – допомогти людині повернутися до самостійного життя. У цьому місту допомагає спільнота «Емаус-Оселя», яка надає послугу підтриманого проживання. Там людині допомагають знайти роботу, а згодом винайняти житло й більше не залежати від нічліжки.
Десять разів, якщо треба
У Львові працює й соціальний патруль – мультидисциплінарна команда, яка виїжджає навіть у вихідні. Від початку 2026 року патруль виїжджав до людей на вулиці 553 рази.
Працює це просто: хтось бачить на вулиці людину без даху над головою і телефонує на гарячу лінію міста або в соціальну службу. Патруль приїжджає і пропонує допомогу –нічліжку, їжу, лікаря. Соціальні послуги надають виключно за згодою людини. Забрати когось примусово можна тільки тоді, коли під загрозою життя. Відмовляються нечасто, але буває й таке, тому в патрулі працює психолог. І тому команда повертається до тієї самої людини, на ту саму чи іншу вулицю.
«Буває, що й десять разів, скільки потрібно – виїжджаємо, якщо бачимо цю людину. Ми намагаємося переконати і зробити місточок довіри між людиною і нашою установою», –каже Тетяна Колесник.
Відчинено цілодобово
Притулок на Кирилівській, 3а працює з листопада 2006 року. Минулого року будівлю повністю реконструювали. Тепер тут оновлене опалення, нові вікна, ліфт, пандуси. Відтоді центр працює цілодобово, а не лише вночі. Одночасно тут можуть жити 35 чоловіків і 28 жінок. Ще 9 місць – у кімнатах підтриманого проживання для тих, хто вже знайшов роботу, але ще не має де жити.
Від початку року допомогу тут отримали майже 700 людей. Лише у вересні нічним притулком скористалися близько 80. На обліку філії зараз 861 людина.
За кожною з цих цифр – своя історія. Хтось утратив житло через хворобу, хтось – через шахраїв, хтось – через війну. Тарасові знадобився один крок: прийти й назватися. Іншим потрібні десять розмов із патрулем. Двері на Кирилівській відчиняються для кожного.
Як допомогти або отримати допомогу
Якщо ви бачите на вулиці людину, якій нема де жити, або самі потребуєте допомоги, телефонуйте в контакт-центр «Джерела»: 097 400 22 88, 063 400 22 88, 066 400 22 88. Цілодобовий телефон філії на Кирилівській – 063 445 58 42. Притулок розташований на вул. Кирилівській, 3а: там можна безкоштовно помитися, випрати одяг, поїсти, переночувати й отримати соціальний супровід.
«Автобус турботи» відправляється від Порохової вежі на вул. Підвальній о 10:00 і безкоштовно довозить людей на Кирилівську. Теплий чоловічий одяг і взуття можна принести безпосередньо туди.
Підготувала Вікторія Войтович