43-річний Захисник Олег Трофімчук, який проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN, мріє якнайшвидше повернутися додому до своєї чотирилапої «посестри» — собаки на ім’я Гільза. Вона чекає на господаря вже майже рік. Про це повідомляє Львівська міська рада.
Раніше чоловік виготовляв меблі на замовлення. Коли почалось повномасштабне вторгнення, волинянин Олег разом із трьома колегами по цеху, приєднався до ЗСУ та поповнив лави 100-ї бригади. Спершу він служив мінометником, а згодом почав працювати з дронами.
Змалку Олег любить собак та котів, і від того, що з ними коїться в зоні бойових дій на Донеччині, у нього краялося серце. Він привозив із собою корм і підгодовував усіх, кого міг: у місцях тимчасового розташування і на позиціях.
Минулого року влітку Олег із побратимами зупинилися в Костянтинівці в будинку, біля якого жила собака, що невдовзі привела шестеро щенят.
«Одне цуценя я тоді забрав собі та назвав її Гільзою. Не зміг просто залишити — якось вона мені запала в душу, таке мале. Я забрав її додому, коли була відпустка. Для мене це вже була моя мала, за яку я відповідаю», — розповідає військовий.
А вже в листопаді того ж року під час виїзду з позиції, броньовану машину, де перебував і Олег, пробив кумулятивний боєприпас. Чоловік зазнав ушкоджень живота, таза і ноги, а руку відірвало. За кілька днів евакуаційним потягом з Харкова його привезли до Львова.
«Від початку служби я носив із собою іконку святого Пантелеймона. І після поранення так сталося, що я опинився саме в лікарні, яка перебуває під патронатом цього святого», — говорить Воїн.
У цій лікарні він переніс 15 операцій. Хірурги працювали з куксою та осколковими ранами живота, а ортопеди-травматологи замінили суглоб на нозі.
«Я одразу прийняв те, що мені ампутували руку. А найважчим для мене був період, коли я не міг самостійно навіть сісти. Пів року провів лежачи, мав пролежні й уже не вірив, що зможу знову ходити. Коли мене підняли, вам не передати, яке це було круте відчуття. Це як у дитинстві якийсь подарунок. А тебе просто підняли з ліжка, і ти щасливий від того, що сів», — каже Захисник.
Після місяців занять із фізичними терапевтами центру UNBROKEN Олег не лише сидить, але й може впевнено ходити. Він отримав протез та вчиться ним користуватися, готується до виписки. Хоче допомагати підрозділу, в якому служив, а вільний час присвятити своїй фронтовій подрузі “Гільзі”.
«Зараз я найбільше чекаю, коли зможу побачити Гільзу. Хочу нарешті нормально зайнятися нею, подресирувати, навчити всього. Бо поки що життя було таким, що постійно не до цього. А потім хочу з нею кудись чкурнути. От поставив собі таку ціль — поїхати разом на Адріатичне море. Щоб вона бігала, купалася. Думаю, після всього, що було, ми обоє на це заслужили», — каже він.
Нагадаємо, львівські лікарі врятували зір військовому, який постраждав від атаки FPV-дрона.