Отже.
Можу собі уявити, як Сталін і Гітлер тиснуть одне одному руки. Гидко. Страшно. Але пояснимо й природно. А от Рузвельта на міс Сталіна уявити досі не міг. Як і портрет Н. Чемберлена замість А. Лінкольна на банкноті. Не міг, хоч трісни, не міг. А тепер зможу…
І я певен, що ще нашим дітям і онукам теж доведеться, на жаль, пожинати плоди цієї жадібности та підлости, що видаються за «велику політику». І моя країна цього не уникне, як не уникнула Україна. Уся справа в розмірах очікуваної маржі. Чи можемо ми запропонувати більше, ніж наші супостати? Питання відкрите. І не будьмо наївними, ми не перші в черзі по заморські ніштяки.
Наразі ми потрібні. Та й якось незручно після Аушвіца. Але це наразі… Нормальному фермеру з Арканзасу ціна на дизпальне важливіша за життя твоєї дитини, не кажучи вже про харківське немовля у візочку…
Що далі?
Світ і люди в ньому зміняться протягом найближчої пари десятків років. І зміняться не на краще. Насувається доба тріумфу бидла і людської ницости як норми людського буття.
А поки світ у процесі зміни від поганого до гіршого, поговорімо, друзі-естети, про живопис Ренесансу…
З чим і вітаю.
Марк БІНДШТЕЙН, Аріель (Ізраїль)
Від редакції.
Зацікавила публікація?
Підтримайте “Майдан”.
ПриватБанк
UAH: 4149629301402624,
USD: 4149629383193133, IBAN UA333052990000026207870016224