Це небезпечне вірусне захворювання може уражати нервову систему та призводити до незворотного паралічу, найчастіше в дітей до п’яти років. Попри значний прогрес у боротьбі з інфекцією, поліовірус досі циркулює в окремих країнах, тому вакцинація залишається головним засобом захисту.
Як передається вірус та до яких наслідків призводить
Поліовірус є високозаразним аґентом, що передається від людини до людини фекально-оральним шляхом (через забруднену воду чи їжу, немиті руки), а також через слину чи носоглоткові виділення. Потрапляючи до організму, вірус розмножується в кишківнику, звідки з кровотоком може проникати в центральну нервову систему.
У близько одного із 200 випадків інфекція спричиняє руйнування нервових клітин, що веде до гострого паралічу (найчастіше нижніх кінцівок). У п’яти-десяти відсотках випадків паралічу уражаються дихальні м’язи, що призводить до смерті. Специфічного лікування від поліомієліту не існує: медицина може лише полегшити симптоми, але наслідки у вигляді м’язової слабкости чи інвалідности залишаються на все життя.
Сучасна епідеміологічна ситуація у світі
Завдяки Глобальній ініціативі з ліквідації поліомієліту, розпочатій 1988 року Всесвітньою організацією охорони здоров’я та партнерами, кількість випадків захворювання у світі скоротилася більш ніж на 99 відсотків. Дикий поліовірус на сьогодні залишається ендемічним лише в поодиноких країнах (зокрема, в окремих районах Афґаністану та Пакистану).
Проте епідеміологи наголошують: доки вірус існує хоча б в одній країні, загроза зберігається для всього світу. На тлі міґраційних процесів та зниження рівнів імунізації населення в окремих реґіонах вірус може завозитися ззовні та викликати спалахи серед невакцинованих дітей.
Профілактика та Національний календар щеплень
Єдиним ефективним захистом від поліомієліту є вакцинація. Завдяки імунізації формується імунітет, який запобігає проникненню вірусу в нервову систему.
В Україні щеплення проти поліомієліту є обов’язковими та входять до Національного календаря профілактичних щеплень. Повний курс імунізації передбачає введення вакцини у визначеному віці:
- 2 місяці — перша доза інактивованої поліомієлітної вакцини (ІПВ)
- 4 місяці — друга доза інактивованої поліомієлітної вакцини (ІПВ)
- 6 місяців — третя доза оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ)
- 18 місяців — перша бустерна доза ОПВ
- 6 років — друга бустерна доза ОПВ
- 14 років — третя бустерна доза ОПВ
Вакцинація є безплатною для всіх дітей у закладах первинної медичної допомоги. Якщо з будь-яких причин графік щеплень був порушений, сімейний лікар або педіатр допоможе скласти індивідуальний план, щоб надолужити пропущені дози.